— Сонечко, приготуй щось апетитне! – почула 26-річна Аліса від свого коханого.
Вони з Ігорем не були одружені. Діти довгий час зустрічалися, іноді проводили разом вихідні.
— Ігор має свою однокімнатну квартиру. Про те, щоб з’їхатись та жити разом, не йшлося. Я іноді в нього з ночівлею залишалася, гуляли разом, з друзями зустрічалися, але про більше ніхто не говорив, — каже Аліса.
Аліса хотіла б певності. Звичайно, з народженням дітей вона не поспішає, оскільки займається на даний момент кар’єрою. Має чудову освіту, гарні дані, тому перспективи райдужні. Завдяки наполегливій праці вона вже купила собі машину, з’їздила кілька разів за кордон та збирає гроші на квартиру.
— Почувши цю фразу, я сама захотіла перекусити. Подивилася, що є у холодильнику, і вирішила приготувати піцу. Покликала Ігоря, щоб допоміг мені разом веселіше, — ділиться своєю історією Аліса. Ігор відмовився. Мовляв, він не вміє готувати та й мама завжди цим займалася. Він розвернувся та пішов грати у комп’ютерну гру.
Дівчина неприємно здивувалась, але промовчала.
— А в суботу він попросив мене допомогти з прибиранням у нього. Заходжу, а у квартирі такий безлад, пройти неможливо. Повна раковина посуду, брудна підлога, прання гора. Він попросив мене зайнятися прибиранням та пранням. Мовляв, упораємось і підемо в кіно. Я мала у свій вихідний цим займатися? Я відпочивати хочу, ми взагалі на побачення збиралися.
Аліса пояснила Ігореві, що це не входило до її планів. Розгрібати його безлад вона не мала наміру, викликала таксі і поїхала додому. Мама її підтримала, адже вони ще не одружені, тим більше дівчина ніби як на побачення йшла а не на підробіток.
Наступного дня Ігор приїхав до дівчини налагоджувати стосунки, навіть купив квіти. Якийсь час панувало перемир’я. Аліса вдавала, що не бачить брудного посуду та пилу, а коли Ігор захотів борщу — вона запропонувала пообідати в кафе.
Через тиждень Алісу біля роботи зустріла літня незнайома жінка. Вона звернулася до неї:
— Ну, здравствуй. Я Анастасія Петрівна, мама Ігоря. Хочу подивитись на тебе, в очі тобі. Ну? не соромно?
– Мені? Соромно? – розгубилася дівчина.
— Скільки це триватиме? Чому я маю прибирати в квартирі сина і готувати йому, якщо ти з ним зустрічаєшся? Ти ж дівчина, важко допомогти йому?
— А чому я маю допомагати? Я там не живу, буваю раз на місяць. Та й ваш син – дорослий чоловік, руки та ноги на місці, сам може з усім упоратися.
– Ну, не живеш, а помити посуд так складно? Прийшла в гості, прибери. Ти маєш господинею хорошою бути, якщо в тебе серйозні наміри. Він же чоловік, а ти ж жінка.
Аліса не стала слухати пані і пішла. Після цієї розмови вона зустрілась з Ігорем і запитала що то було. Він же лиш усміхнувся і сказав, що мама в чомусь таки права. Мабуть, їй зі сторони видніше, раз пішла до Аліси. та й справді, чому Аліса не наводить лад у його домі?
Дівчина просто припинила відповідати на його дзвінки.
А от Ігор і досі через знайомих намагається повернути свою Алісу. Шукає зустрічей і ніяк не може зрозуміти, чому ж вона не хоче з ним розвивати стосунки, адже він готовий був її в дружини взяти.
Та й справді, чому?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
