Надійка? Це ти? Чого проходиш повз? Невже не впізнала своє колишнє кохання?
Наше невеличке містечко зустріло мене тихим, теплим осіннім днем. Я вирішила не викликати автомобіль після автобуса, а прогулятися з донькою,…
Катерино! Привіт! Як я рада тебе бачити! — вона заговорила швидко, майже на єдиному подиху. — У мене новина: я нарешті влаштувала нашу Злату!
Був сонячний осінній день. Я сиділа на лавці біля дитячого майданчика, м’яко розгойдуючи свою донечку, Соломійку, на гойдалці. Наступного року…
А навіщо? Я ж не чужа. Я принесла вам пиріжки. Максиму ж треба добре їсти! О, а що це за книга? — вона взяла книгу з моїх рук, не чекаючи відповіді. — Ти ж повинна читати щось корисніше, а не ці романи!
Була субота. Я прокинулася від нічного тупоту наших маленьких, але галасливих мешканців. Вигулявши собаку, відвоювавши в кішки залишки улюблених капців…
Так, так, я розумію, — вона відставила тарілку і, нарешті, сіла навпроти мене за кухонний стіл. Її обличчя стало надзвичайно серйозним, наче вона збиралася повідомити мені про світовий апокаліпсис. — Сонечко, давай поговоримо щиро
Вечір у батьківському домі був напрочуд теплим і гостинним. Батько і мій наречений, Олександр, сиділи у вітальні, розмовляючи про рибалку,…
«Ти її не отримаєш, Оксано! З якого дива? Адже ми… ми не сестри!»
«Ти її не отримаєш, Оксано! З якого дива? Адже ми... ми не сестри!» Моя старша «сестра», Оксана, стояла переді мною,…
— Мама має рацію. Ми дорослі люди, — почав Данило, ковтаючи повітря, ніби збирався на подвиг. — Треба переходити на роздільний бюджет. Щоб кожен відповідав сам за себе.
Мар'яна поставила горнятко на підвіконня й застигла, дивлячись, як дощ повільно стікає тонкими доріжками вниз, немов намагається щось вимити зі…
Денисе, чому ти не помив посуд? — могла вона запитати ввечері. — Олександра цілий день працювала, вона втомилася. Ти ж чоловік, повинен допомагати
Ми поверталися додому. Десять днів на узбережжі, які мали стати романтичною втечею, перетворилися на найгірший епізод мого життя. Лариса Петрівна,…
Перед цим другим шлюбом вона продала свою власну, простору квартиру. Отриману суму вона розділила на чотири частини: три великі конверти вручила своїм трьом рідним синам, а залишок залишила собі для власних потреб
Сьогодні ввечері ми сиділи з моїм чоловіком, Кирилом, на нашій невеличкій, але затишній веранді. Сонце вже сідало за верхівки старих…
Я чекала. П’ять хвилин. Вони здавалися мені п’ятьма століттями. Екран його повідомлення залишався сірим, прочитаним не було. У моїй голові, мов у калейдоскопі, промайнули всі сюжети, які могли і не могли статись
Це був вівторок, і я сиділа на підлозі у ванній кімнаті, притулившись спиною до холодної плитки. Переді мною лежала смужка…
— Вікторіє, ти пробач, але як людина, яка звикла до порядку, я просто не можу цього зрозуміти
Мені п’ятдесят один рік, і я ніколи не мала проблем із чоловічою увагою. Я завжди була стрункою, доглянутою, знала, як…