Через півроку — як грім серед ясного неба — приходить мій коханий, стає на коліна, просить його вибачити, каже, що кохає лише мене, і дарує букет моїх улюблених нарцисів. Одне моє слово — і він покине дружину й житимемо разом. Зізнаюся: дуже солодко мені було від тих слів
ВПЕРШЕ я полюбила у десятому класі. Думаю, що таке кохання дарується людині лише раз: найщиріше в світі почуття зовсім юної…