Я спішила заміж, я бігла під вінець, бо була певна – такого чоловіка вкрадуть з руками і ногами. Та самі…
Я довго не могла зрозуміти, в який саме момент моє життя стало схожим на довгий коридор без дверей. Ти йдеш…
— Ти хоч розумієш, що ти накоїла? — голос Олексія тремтів від обурення, коли він вказував на свою матір, що…
— Олю, не роби таке обличчя, тобі не личить, — голос моєї матері звучав дивно спокійно, майже повчально, хоча вона…
— Ти знову залишила склянки сохнути на решітці? — голос Олексія прозвучав незвично холодно, коли він увійшов на кухню. Я…
— Ти хоч усвідомлюєш, у що ти встромила свій ніс, Ангеліно? — я відчувала, як кожне слово дається мені з…
— Тату? Це справді ти? — я зупинилася, дивлячись на чоловіка, який намагався втримати рівновагу, сидячи на брудному парапеті. Його…
Дзвінок у двері був настільки настирливий, наче хтось просто сперся на кнопку. Як на недільний ранок, то було нахабство. Андрій…
— Тобі справді здається, що кілька літер у паспорті можуть стерти двадцять три роки нашої любові? — мій голос тремтів,…
Я не люблю згадувати минуле, живу тим, що є зараз і намагаюся зробити кращим своє майбутнє. І треба ж було…