— Ірочко, — сусідка зітхнула так, що я прямо побачила, як вона хитає головою на тому кінці дроту. — Яка Віка? Я її бачила один раз, тиждень тому, вони з якимось молодиком приїжджали, пакунки виносили. А в квартирі живе чоловік. Сивий такий, серйозний, років під пятдесят. Щоранку о восьмій виходить, з кейсом, у піджаку. Увечері повертається з продуктами. Я його вчора в під’їзді перестріла, питаю: «Ви до кого?», а він каже: «Я тут живу, орендую».
Стоячи біля відчиненого вікна в невеликій кімнатці на околиці Неаполя, я вкотре перераховувала зароблені за місяць купюри. Сонце тут не…