— Андрійку! Боже, яке диво! Ти тільки поглянь на нього, вилитий батько! — голос розрізав тишу парку, наче іржаве лезо.…
— Знаєш, Артеме, — промовила моя мати, заглядаючи в прочинені двері душової, де мій чоловік саме намагався впоратися з піною…
Сонце повільно сідало за горизонт, фарбуючи небо у відтінки стиглого персика, коли потяг «Одеса — Київ» м’яко зупинився біля перону.…
— То ти вважаєш, що маєш право розкидатися коштами мого сина на чужих людей?! — голос свекрухи тремтів від обурення,…
— Ти ж розумієш, що з моїми статками я навряд чи зможу вам суттєво допомагати, — Максим стояв у дверях,…
— Ти розумієш, що це звучить як вимога, а не як прохання? — я повільно поставила горнятку з чаєм на…
Я досі не можу зрозуміти, за що зі мною так обійшлися. Скільки не прокручую той вечір у голові — відповідей…
Вона сказала це так спокійно, ніби просила винести сміття. — Ти маєш з’їхати сьогодні. Кілька годин тобі вистачить. Андрій стояв…
— Тетяно, ось тобі реманент у сараї, знайдеш сапу. Треба вичистити всі грядки за хатою до блиску. А якщо впораєшся…
— Сашо, оскільки ми вирішили, що тепер будемо жити як одна сім’я, нам варто обговорити приземлені, але важливі речі. Наприклад,…