X

– Мамо, а чому тьотя так на мене дивиться? – питає донька шепотом.

Крамничка була така маленька, що якщо б вона була пиріжком, то її вистачило б рівно на дві горняті кави. Я…

K Nataliya

Такий дзвінок сподіваєшся не почути років двадцять точно або й ніколи. Але мені телефонувала сусідка

Такий дзвінок сподіваєшся не почути років двадцять точно або й ніколи. Але мені телефонувала сусідка, її розповідь про маму і…

K Nataliya

– Юначе. Юначе. Так, так, ви, – Богдан здригнувся й похитав головою, аби пересвідчитися, що звернення стосувалося саме його. Утім, сумніви відступили, щойно він угледів усміхнену жінку,

- Юначе. Юначе. Так, так, ви, – Богдан здригнувся й похитав головою, аби пересвідчитися, що звернення стосувалося саме його. Утім,…

K Nataliya

Кажуть, що не треба лізти в особисте життя батьків. Дорослих батьків. Але скажуть мені немилість, що мені робити, коли батько закохався в жінку, бо та йому нагадує Наталю Сумську

Кажуть, що не треба лізти в особисте життя батьків. Дорослих батьків. Але скажуть мені немилість, що мені робити, коли батько…

K Nataliya

По селу подейкують, що все сталося тоді, як востаннє поїхала Марія до доньки в місто з гостинцями. Доньку свою вона відвідувала часто, бо та не дуже спішила в село, а Марія в онуках душі не чула.

По селу подейкують, що все сталося тоді, як востаннє поїхала Марія до доньки в місто з гостинцями. Доньку свою вона…

K Nataliya

З самого раночку встане та на цілий день піде, бо тим котам риби треба. А те, що мені помогти треба – то нема.

- Живемо, ми, Ларисо з батьком твоїм, наче й казці. - Якій? - Бабина дочка і дідова дочка, тільки замість…

K Nataliya

В той день я вирішила відсидітися в тітки Наді. Чоловік знав, що я не маю куди піти, тому не телефонував вже який день, вважав, що мені знову щось в голову заскочило і хай саме вивітриться.

В той день я вирішила відсидітися в тітки Наді. Чоловік знав, що я не маю куди піти, тому не телефонував…

K Nataliya

І уявіть мій подив, коли я чую його голос через двадцять років: – Марино… це Віктор.

Сонце в кронах старих дубів, і цей запах прілого листя, зораної землі, це вони мене тримають й досі в цьому…

K Nataliya

Петро не раз казав Марії, що її нічого в її домі немає.

Петро не раз казав Марії, що її нічого в її домі немає. - Що ти там підлогу мила та прала,…

K Nataliya

– Мамо, ми всі сподіваємось, що ти ще сто років проживеш. Але… Чому б нам не оформити дарчу? Прямо зараз, поки ти, ну, скажімо так, можеш тримати ручку в руках.

Мені здавалося, що я ще повна сил і енергії, бо що таке п'ятдесят? Останні п'ять років я працювала в Італії…

K Nataliya