“Так, у мене купа незакінчених справ. — пробурмотів він, натягуючи куртку на піжаму. — Бувай, люба. Побачимося ввечері”
— Мамо?! — Я розчинила двері так різко, що ледь не зачепила ними стіну, і мої очі розширилися від подиву,…
Якби хтось сказав мені, що моє срібне з гаком весілля закінчиться нічною втечею чоловіка, я б розсміялася йому в обличчя. Адже ми з Богданом, здавалося б, зробили все
Якби хтось сказав мені, що моє срібне з гаком весілля закінчиться нічною втечею чоловіка, я б розсміялася йому в обличчя.…
– Марто, навіщо ці розмови? Я ж дивлюся матч. Все приберу. Пізніше. Я ж обіцяв.
Сумка з продуктами гучно гепнулася об кахель. Я навіть не спробувала підхопити її - не було сил. Друга сумка, важка,…
Олено? Яка несподіванка! — почула я жіночий голос, повний ентузіазму, і обернулася, щоб побачити пару, що прямувала до нас: чоловік і жінка в стильних сонцезахисних окулярах, які надавали їм вигляду туристів у чужому місті. Я не одразу впізнала в них Миколу та Софію — далеких родичів мого чоловіка
Все почалося з того звичайного дня, коли я, затримавшись на роботі через нескінченні звіти і дзвінки від клієнтів, поспішала до…
Не встигла я двері закрити, як почула таке від свекрухи, що мало не впала. Я ж була певна, що вона вдячна мені за турботу
Не встигла я двері закрити, як почула таке від свекрухи, що мало не впала. Я ж була певна, що вона…
Я цілий день у вас, і що мені тоді їсти? — прошепотіла я зі сльозами на очах
— Не чіпай нічого в холодильнику, це куплено за наші гроші! — різко вигукнула донька, її голос лунав як наказ,…
Гороскоп на 4 листопада 2025 року: день, що переверне усе
Гороскоп на 4 листопада 2025 року: день, що переверне усе. Деякі знаки Зодіаку сьогодні прокинуться з відчуттям, що Всесвіт усміхається…
Моє професійне чуття підказувало, що за сухими рядками актів приховується щось більше
Моя рука звично взяла наступну папку зі стосу. «Справа № 45. Неналежне виконання батьківських обов’язків. Микола Клименко». Знову і знову…
– Ого! – подумала я. – Тільки двадцять хвилин минуло, вони вже тут. Яка оперативність! Я поспішила в коридор. Відчиняючи двері, очікувала побачити дівчинку чи хлопчика з коробкою
Я не вважаю, що живу сама, адже зі мною живе тиша, вона як пордуга: інколи лунка, інколи гнітюча, інколи спокійна,…
Я йду, Миколо. Сьогодні. Зараз. І не повернуся, — сказала я тихо, але твердо, дивлячись йому прямо в очі. — Квартира наша спільна, ти знаєш. Завтра прийде ріелтор. Продамо її, поділимо гроші
— Ти що, справді думаєш, що без тебе я пропаду? — гаркнув Микола, його голос тремтів від злості, коли він…