— Маріє Іванівно, якби ви додали ще трохи, ми могли б узяти двокімнатну квартиру. Для дітей було б зручніше
Я стояла на порозі власного будинку, тримаючи в руках чемодан, коли телефон різко задзвонив. На екрані висвітилося ім’я невістки —…
Ань, може, мамі ключі від квартири зробити? — раптом сказав Олег, не відриваючи очей від тарілки
Я стою посеред кухні, тримаючи в руках розбитий телефон, а в голові пульсує одна думка: «Ось і все. Вона перемогла».…
Рідна донька, єдина радість в моєму житті, та, заради якої я на чужині працюю, не сказала мені, що вийшла заміж
Від почутого телефон випав з моїх рук, мене всю трусило. Кинулася вмивати лице, шепочучи про себе: «Як вона могла не…
Діти перестали до нас приїжджати. Я розумію, що сваха вже не працює, а мені до пенсії ще років одинадцять, я не можу стільки часу приділяти допомозі дітям. От невістка туди й зачастила
Всі навколо говорили про те, коли ж буде те бабине літо, коли хоч на день припиниться дощ, коли почне збільшуватися…
Але вона навіть не чекала, що бабуся пригостить її цукерками, які щедро роздавала сестрам. – Тобі нема, проси у своєї мами!
Мама завжди їй шепотіла: якщо доля змушує тебе довго чекати, це означає, що вона готує для тебе щось справді велике.…
Оксано, навіть не починай. Вітька мені чітко сказав: ніяких подруг на роботу не влаштовувати. І, якщо чесно, з твоїм Максимком, який постійно хворіє, яка з тебе працівниця? Давай краще я тобі фотки надішлю, подивишся, як ми тут відпочиваємо
Я лежала на вузькому лікарняному ліжку, втупившись у тріщину на стелі, коли телефон завибрував на тумбочці. Серце закалатало від передчуття:…
Слова сестри були справедливі, але я теж мала їй що сказати
«Знаєш, Наталю, після всього я не думала, що ти станеш на материн бік. Особливо, після того, як вона вчинила щодо…
Пройшов день, але чоловік не телефонує, далі й другий, якесь скупе повідомлення: «Скільки ще тебе чекати, поки тобі перейде?»
З такою поведінкою я стикалася з самого дитинства, але чомусь я ніколи так не поводилася. Бракувало духу чи що. Я…
Зранку я прокинулася раніше за всіх та зробила ситний сніданок Павлові та легкий дітям, але ніхто з них не сказав: «Дякую, було дуже смачно»
Свекруха пішла, а я занурилася у думки. Вона нагадала мені про те, що скоро буде наша річниця – двадцять п’ять…
Доброго ранку, Олено! — сказала вона, проходячи повз мене в коридор, навіть не чекаючи запрошення. — Я приїхала на кілька днів. Богданчик казав, що ви будете раді
Той день почався, як і багато інших: я прокинулася о сьомій ранку, заварила собі міцну каву і сіла за ноутбук.…