Ольга клопоталася на кухні, готуючи для чоловіка вечерю. Кілька разів перетерла тарілку, чашку та ложку, нервувала:
– Як сватався, то був ніжним та ласкавим, а лишень почали разом жити, то перетворився на зануду. Влаштовує сварки через те, що на дзеркалі масна пляма, може вилити у раковину суп лише тому, що налила страву не в його улюблену миску.
Зітхнула, пересунула симетрично столові прибори, подивилася на себе у дзеркало:
– Минулого разу сварив, що волосся не підібрала, позаминулого, що хустинку запнула, може, одягнутися по-святковому?
Метнулася до шафи, надягла сукню, підфарбувала очі та вуста, поставила на стіл пляшку вuна та свічку:
– Сьогодні п’ятниця, запропоную романтичну вечерю. Потім подивимось фільм про кохання.
Андрій, угледівши святково вдягнену дружину, округлив очі:
– Ти мене чекала, чи когось іншого? Це плаття коштує три мої зарплатні! Коли обмурзаєш чи обіллєш, то більше на подарунки не розраховуй! І взагалі, коли одружувалися, то ти, здається, була байдужою до випивки, натякала, що навіть запах алкoгoлю противний, чи, може, брехала?
– Та я вирішила свято зробити, невеличке, сімейне, – знітилася Ольга.
Смакуючи стравами, бурчав:
– Свята їй захотілося! Брав за жінку серйозну, доброчесну дівчину, а виявляється, що у неї голова забита дуpнуватими фантазіями! Я б на твоєму місці цікавився новими рецептами страв.
Повечерявши, Андрій умостився перед телевізором, прихопивши добрячий стос газет та журналів. Тикав у фотографії вродливих жінок:
– Ти подиви, які фоpми! А ця ось яка красуня! Ех, везе ж тим, хто має таку лялечку за дружину! А ось у цієї яке красиве волосся, може й ти наростиш собі?
– Краще наpодимо малятко й будемо дивитися як воно зростає день за днем, – несміливо запропонувала Ольга.
Андрій кілька хвилин прискіпливо дивився на неї, потім, пошпуривши журнал, зітхнув:
– Одним реченням зіпсувала настрій на місяць. Я їй про красу, а вона про пелюшки та памперси!
Мовчки укладалися спати, Ольга у душі була зла на чоловіка, бо хотіла зовсім іншого ставлення, нічого кращого не могла придумати, як втішати саму себе:
– Зате я одружена, а он скільки подруг самі-самісінькі й хтозна чи матимуть найближчим часом сім’ю, бо у місті на одного чоловіка аж десять наречених! А мій Андрійко – справжній красень, за такого кожна пішла б, а він обрав саме мене, таку собі, нічим не помітну дівчину. Значить, кохає.
Заспокоївши себе таким чином, замугикала під носа пісеньку:
– І така я не така, не така я і така, сам не знаєш, що ти хочеш…
Андрій явно не спав, почувши мугикання, мало не пирснув:
– Чого це не така? Така, на сто процентів ТАКА! Маєш машину, хату та впливового тата.
Подумки докоряв собі: «Чого я до неї чіпляюся? Де знайду кращу? Ну хай у неї не фоpми моделі, та й одягатися не вміє як слід, це ж треба – плаття святкове наділа до вечері. Але вона мене любить, а тесть пообіцяв нову машину, як первістка наpодимо. Треба вже братись за діло».
За матеріалами – «Вісник Переяславщини», автор – Людмила Левченко.
Фото – ілюстративне.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook