fbpx
Історії з життя
Ангеліна Іванівна невістку не любила. Якась вона, ця Таня, неправильна. Зовні абсолютно сіренька, господиня посередня. В гостях у кут заб’ється і сидить. Про допомогу не попросиш – вона і не запропонує. Загалом, що в ній син Костя взагалі знайшов?

Але любов там була якась, як він сам висловився, неземна. Танька ще помучила бідного хлопця. Все їй ніколи було з її роботою. Скільки побачень пропустила – бідний Костик! Нарешті прокинулася в ній совість, звернула увагу на прихильника.

Ось, за що Ангеліні Іванівні було особливо прикро, то це за те, що синові довелося цієї непоказної дівчини добиватися. А він взагалі красень! І теж не ледар – робота перспективна. Ні, треба було невістці показувати з себе таку зайняту, таку ділову. Тьху просто!

Взагалі – навіщо їй тепер ця робота. Домом потрібно займатися. Ось Ангеліна Іванівна вийшла заміж і відразу зрозуміла, що тепер її головне завдання – це домівка. Працювати вона, звичайно, працювала. Але о 15.00 стояла на кухні біля плити, щоб до приходу чоловіка приготувати нормальний обід, а не макарони якісь. Зараз же простих господарських дівчат годі й шукати. Ось і син привів цю амбітну кар’єристкау!

Таня дійсно багато працювала в своїй сфері. І часу на романи у неї зовсім не було. Костик дуже подобався, але, якби не його наполегливість, нічого б у них не склалося. І потім доводилося балансувати між побутом, чоловіком і улюбленою справою.

Ставлення свекрухи дівчина, звичайно, відчувала. Та та особливо і не приховувала, роблячи зауваження з приводу господарства. Таня загалом розуміла, що Ангеліні Іванівні було б спокійніше, якби її син одружився з жінкою іншого типу. Такого, материнського. Щоб борщі, компоти, свіжовипрасувані шкарпетки і супчик в термосі на роботу. Тоді все добре – хлопчик в надійних руках.

А тут Таня з її купованими пельменями і поділом обов’язків. Костик, до речі, не заперечував. Він встиг пожити окремо від мами і побутовим “невмійком” не був. Приходив з роботи раніше від дружини – готував вечерю. З прибиранням допомагав.

Все ускладнилося, коли Таня була при надії. А коли вона прийшла на перший огляд, стало ясно – сім’ю чекають нелегкі, хоч і щасливі часи.

– Двійнята! – обрадував її лікар.

Справа в тому, що у відпустку Таня не збиралася. Вона міркувала так – з однією дитиною можна працювати з дому хоча б по півдня. Цього їй вистачить, щоб утримати свої професійні позиції, поки малюк не піде в ясла. Але двоє – як з ними взагалі живуть? Це реально –  доглядати одразу двох горланячих немовлят?

Костик же дуже зрадів. Через кілька місяців стало відомо, що там і доня і синочок, то він взагалі був на сьомому небі. Просто подарунок долі – за один раз і син, і донька.

Таня раділа і своєму цікавому стану і малюкам. Але їй було складно думати про грядущу перерву у роботі, а то і ймовірність ніколи не повернутися в улюблену справу.

Ангеліна Іванівна теж з нетерпінням чекала онуків. Але зауваження собі дозволяла:

– Ти б, Танечко, більше про дітей думала, а не про свої папірці і конференції.

Або навіть:

– Зовсім тобі начхати на малюків, навіть у заслужену відпустку піти не можеш!

І ось так:

Мабуть, і годувати їх не захочеш! Ще не з’явилися, а матері вже не потрібні!, – бубоніла свекруха на невістку.

Таня заперечувала. Вона ще не здогадувалася, як їй доведеться розриватися між головними людьми в її житті і реалізацією. Тому перші півроку життя близнюків минули, як в тумані.

Мамою вона була дуже гарною. Годувала, гуляла, качала, купала. Костик допомагав, чим міг. Таніна мама приїжджала по можливості. Свекруха то взагалі в онуках душі не чула – йшла повз, обов’язково забігала. Візити без попередження втомлювали, але будь-яка допомога з дітьми була на вагу золота.

Входячи в квартиру, Ангеліна Іванівна стискала губи. Вона бачила, що Таня працює. Тобто кожну вільну секунду вона проводила біля комп’ютера на шкоду собі самій. Виглядала відповідно.

– Візьмися за себе! – повчала свекруха невістку. – А то Костик наліво піде! Не страшно?

Таня знала, що з чоловіком вони команда і його точно не збентежить відсутність зачіски і макіяжу.

До року дітей вони обоє крутилися, як могли. А потім Тані прийшов важливий лист.

– Мене запрошують на нагородження з нагоди професійного свята, – повідомила вона чоловікові.

– Вітаю! – зрадів він. – Звичайно, йди!

– Ну, йти не вийде. Доведеться летіти. Нагородження в Києві. Зберуться найкращі працівники з усієї країни. Вечірній дрес-код, телебачення.

Костик задумався. Таня по обличчю зрозуміла – відпускати її він не хоче. Боїться не впоратися з дітьми. А мама її нездужає, як на зло. Свекруха ж кликати на допомогу – це готуватися до довгої нотації. Тані так хотілося поїхати!

– Я подзвоню зараз керівнику, скажу, що не можу, – тихо сказала вона.

У Костика на обличчі явно проступило полегшення. Він ще жодного разу не залишався один з близнюками навіть на день, а тут потрібно зразу на три!

Того вечора ніби щось штовхнуло Ангеліну Іванівну – потрібно до сина, до онуків.

Поганий настрій Тані вона зазначила відразу. Це не була просто втома. Свекруха за своє життя навчилася в людях розбиратися.

Слово за слово – все і випитала.

– Дзвони своєму шефу! – заявила вона. – Ти полетиш в Київ! І завтра ми з тобою підемо в магазин і виберемо тобі найкрасивішу сукню!

– Але як же я полечу, Костик один не справиться…

– Я з ним поговорю. Допоможу у всьому. Ти так багато працювала і заслужила цю поїздку.

Під час польоту Таня думала про те, що нехай свекруха її і не любить, але все ж змогла вчинити справедливо. Розуміє, що невістці важливе визнання її праці. Не кожна б ось так відпустила, ще й з сином розмову провела. Треба цінувати такі моменти, а не ображатися.

Поки Таня їздила на нагородження, Ангеліна Іванівна поставила будильник, щоб не пропустити момент, коли невістку покажуть по телевізору. Можуть, звісно, не показати. Але раптом – таке пропустити не можна.

У зазначений час вона сіла біля екрану, поруч посадила сина і онуків. Пощастило – показали, та ще й крупним планом. Тані дуже личила сукня, яку вони разом купили.

– Ох, дає наша Танька!.. Все встигла – і близнюків чоловікові подарувала, і кар’єру зробила!

Свекруха все ще не розуміла пріоритетів невістки, але дуже нею пишалася.

Автор: did opovidach.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page