fbpx
Історії з життя
Аріна більше не могла стримувати сліз. Дзвінок Дімі тільки остаточно її доконав – він зі сміхом підтвердив, мовляв, справді, весілля буде, це не розіграш. І ще додав: – Приходь, нам приємно буде тебе бачити

Каліграфічні літери знущально виблискували в світлі полуденного сонця. Аріна дивилася на цей шматок картону як на особистого ворога. Їй хотілося розірвати його на дрібні шматочки, спалити… Та просто знищити!

Запрошення на весілля від колишньої подруги

Її, тепер уже колишній, хлопець і її ж найкраща подруга… Як вони взагалі змогли провернути подібне за її спиною? Хотіли посміятися? За що?

Аріна більше не могла стримувати сліз. Дзвінок Дімі тільки остаточно її доконав – він зі сміхом підтвердив, мовляв, справді, весілля буде, це не розіграш. І ще додав:

– Приходь, нам приємно буде тебе бачити.

Місяць. Всього один місяць назад вони розлучилися. Але ж заяву в РАЦС подають за два…

– Що трапилося з моєю маленькою? – стривожено запитав ставний чоловік, сідаючи поруч з заплаканою донькою. – Знову твій Діма постарався? Ви ж розлучилися! – чоловік всерйоз розлютився. – Хочеш, я з ним поговорю? Тиждень з ліжка не встане!

– Тату, не треба, – схлипуючи, вимовила дівчина. – Кому від цього легше стане? Вже точно не мені!

– Тоді чекай, – м’яко погладив по голові доньку Володимир. – У мене від твоїх сліз серце стискається.

– Вони мене на весілля запросили. Я повинна туди піти, хоча б для того що б показати – я сильна, я не зламаюся! Ось тільки йти туди одній зовсім не хочеться. Там же буде купа наших знайомих, не хочу ловити співчутливі погляди.

– Хм, – задумався чоловік. – Думаю, в цьому проблем не буде. Генерал я, чи хто? Знайдемо тобі кавалера, та такого, що всі заздрити будуть! Просто уяви, ти йдеш в розкішній сукні, поруч з тобою красень у формі! Ну, як тобі моя ідея?

– Знаєш, хотіла б я почути, як ти подібний наказ віддаєш, – слабо посміхнулася Аріна, рішуче витираючи сльози.

У двері постукали. Отримавши дозвіл, до кімнати зайшов молодий чоловік у формі. Він насупився, побачивши, в якому стані дівчина, але промовчав.

– А ось і кандидат! – ляснув долонею по коліну Володимир. – Микито, доручаю тобі відповідальне завдання. У суботу ти повинен супроводжувати мою доньку на захід, бути постійно поруч і піклується про неї. Та так, що б всі навколо заздрили! А Дімка твій лікті кусати буде, побачивши, що про нього навіть не згадують!

Микита посміхнувся. Він був не проти такого відповідального завдання хоча б тому, що Аріна йому дуже навіть подобалася. А тепер у нього буде шанс показати себе з кращого боку.

∗∗∗

Настрій у нареченої був поганенький. Це в найщасливіший день у її житті! А винна в цьому колишня подруга дівчини.

Настя дуже хотіла клацнути Аріну по носі, і навіть відбила у неї нареченого! То чому ж суперниця так сонячно посміхається своєму супутнику? Хіба вона не повинна зараз лити сльози рікою, десь у куточку, шкодуючи саму себе?

Наречений теж був не в захваті від вигляду колишньої дівчини. Тим більше, сьогодні вона була особливо чарівна. А ось чоловік поруч з нею дратував неймовірно. Невже Аріна так легко забула два роки стосунків?

Микита вдоволено посміхався, ніжно обіймаючи тендітну жіночу талію. Аріна більше не плакала. Навпаки, вона всіма силами показувала, що рада за молодят. На Діму дівчина навіть не дивилася, старанно його ігноруючи.

∗∗∗

Минуло три роки. Настя йшла додому, сперечаючись по телефону з чоловіком. Їх сімейне життя не складалося з самого початку. Діма виявився не таким вже хорошим вибором. Часто міняв місце роботи, аргументуючи це тим, що там його не цінують. Грошей в дім майже не приносив. А найприкріше – постійно гуляв і навіть не приховував цього. Вони б давно розбіглися, та вся проблема була в дворічному синові, заради якого вони і вдавали щасливу сім’ю.

Настя все частіше згадувала Аріну, уявляючи її на своєму місці. Іноді вона надзвичайно шкодувала, що влізла в стосунки подруги, хай би сама малася з таким чоловіком!

Раптово жінка різко зупинилася. Дівчина, що сиділа на дальній лавочці, здалася їй дуже знайомою. Так і є, Аріна. Що вона тут робить?

Аріна ж поїхала! Їй запропонували чудову роботу в столиці, і вона, не роздумуючи, вхопилася за цей шанс. Так що ж привело її сюди? Невже звільнили?

На обличчі у Насті з’явилася задоволена усмішка. Приємно, коли не тільки у тебе в житті все погано. Вона навіть захотіла підійти і позловтішатися. Зробила кілька кроків і знову зупинилася.

На лаву поруч з Аріною опустився красень-чоловік. Той самий, що супроводжував її на весіллі. Прийшов він не з порожніми руками, а з величезним букетом білих ромашок.

А коли Насті останній раз дарували квіти? Вона вже й забула…

Пара піднялася і повільно попрямувала до виходу з парку. Їм на зустріч йшов батько Аріни, з яскравою посмішкою на породистому обличчі. Він акуратно обійняв доньку, потиснув руку її супутнику. І Настя зрозуміла, у її колишньої подруги, на відміну від неї самої, життя склалося більш ніж вдало…

Автор: Opivnichni kazky.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page