Марійка Семенюк — красива і доглянута дівчина придивлялася до хлопців зі свого оточення.
Однозначно, всі вони були їй не пара. Все ж таки Марія — красуня, без перебільшення. І це не просто подарунок природи.
Марійка постійно сиділа на дієті, тричі на тиждень відвідувала спортивний зал, і все заради того, щоб мати хорошу фігуру. Так, вона не народилася з чудовими формами, але саме тому для неї були дуже важливими результати її праці.
Марійка до всього в житті ставилася серйозно. З холодним розрахунком, з яким вона вибирала продукти для тижневої закупівлі або косметику, так вона хотіла вибрати собі і майбутнього чоловіка.
«А чому б і ні?» — думала Марійка. Вона бачила, як бездумно виходили заміж багато дівчат. І у котрої з них щасливий шлюб? Жодна з її заміжніх подруг, в її розумінні не була щасливою.
Як можна жити з людиною, з якою у тебе не співпадають моральні цінності, звички, спосіб життя? Вона не уявляла собі життя з яким-небудь представником простої робітничої професії.
Вона бачила поруч з собою виключно чоловіка з вищою освітою, бажано класичною, як у неї. Тоді у них будуть спільні теми для розмов, буде менше сварок.
Це краще, ніж спокуситися на красиву фігуру і обличчя, а потім мучитися від нерозділеного кохання чи він вічного непорозуміння.
Вона згадала свою першу любов. Хлопець, який виказував їй знаки уваги — Арсеній був абсолютно не її кола. Він в школі був першим бешкетником, взагалі не хотів вчитися. Але до Марійки у нього були якісь загострені почуття. Він чекав на неї біля воріт школи, закидав квітами, які зривав на міських клумбах.
Тоді Марійці була цікавою його увага, тим паче дівчача самооцінка Марії помітно зросла. Адже її уваги домагався «перший хлопець в школі».
Багато дівчат мріяли розпочати з ним стосунки, але він божеволів від Марії Семенюк. Він писав зізнання на парканах, закидав її іграшками. Він оплачував її обіди в шкільній їдальні.
А одного разу притягнув до школи маленьке кошеня. Воно було таке маленьке, миле. Дівчинці сподобалася ця жива іграшка. Втім, батьки не дозволили їй тримати кота вдома, його відправили на постійне місце проживання до бабусі в село.
Марійка минулого літа їздила до неї в село і Семен досі живе з нею. Вона хотіла назвати кота Арсенієм, але бабуся його перейменувала.
Дівчина нарешті відповіла на залицяння бешкетника. Але їхні стосунки швидко зійшли нанівець — Марії просто не було про що з ним поговорити.
Його розмови про бокс і важкий рок викликали у дівчини роздратування. А про літературу і мистецтво Арсеній нібито чув від неї вперше. Загалом, вони швидко розійшлися без прощальних обіймів. Марійка вступила до інституту, а Арсена забрали в армію.
Але ця давня історія до сьогоднішньої успішної красуні Марійки не мала жодного стосунку. Вона прагнула мати стосунки виключно з інтелігентними хлопцями.
Для того, щоб знайти такого хлопця, не потрібно йти в бібліотеку, якщо під рукою смартфон. Марійка пройшла реєстрацію на сайті, задавши в формі пошуку необхідні параметри. Навіть вказала колір волосся і очей майбутнього кандидата на свою руку і серце. І незабаром побачила на сторінці повідомлення від Артема — ефектного блондина.
На аві Артем красувався в білій футболці, на руках дорогий годинник. Дві вищі освіти, перфекціоніст. Працює в сфері приватного бізнесу, захоплюється йогою.
Марійка була підкорена його зовнішнім виглядом і описом звичок. Просто ідеальний. Марійка призначила новому знайомому зустріч в кафе, а сама побігла готуватися.
Дівчина хотіла виглядати на всі сто — одяг, макіяж, зачіска — все повинно було бути ідеальним. Марія вибрала безпрограшний варіант — білу коротеньку сукню і туфлі на високих підборах. Дівчина виглядала просто чарівно.
Коли вона прийшла у призначений час, за столиком в кафе її вже чекав Артем — її приємно здивував його ріст — хлопець був вищим за Марію на цілу голову. Вона відразу відчула себе маленькою і тендітною. Дівчина була засліплена його красою — мужність поєднувалася з витонченою шляхетністю.
Марія посміхалася і дивилася на хлопця майже закоханими очима. Він був прекрасний. Перша зустріч минула чудово, розмови, благородний напій. Марійка була щасливою, вона не сумнівалася, що вони будуть чудовою парою, тому дозволила провести себе до будинку.
Увечері Марійка із задоволенням розпрямляла у вазі букет білих троянд, подарованих Артемом. І як він тільки здогадався? Їх любов до білого зближувала їх ще більше.
Стосунки молодих людей розвивалися з шаленою швидкістю. Незабаром Артем привів дівчину додому. Марійка заплющила очі від білосніжного інтер’єру. При всій любові до порядку вона була вражена чистотою, буквально стерильністю в квартирі Артема.
— З глузду з’їхати. Ти сам тут прибираєш? — Марійка ошелешено роздивлялася навколо себе, торкаючись кінчиками пальців до скляних дверей, які були прозорими, мов сльоза.
— Клінінг. — сказав він, торкаючись до її плеча.
Потім був чудовий вечір, все було чудово. Але Марійці не сподобалося, як Артем відразу при ній зняв з ліжка всю постільну білизну і закинув в пральну машину.
Марійка намагалася не звертати уваги на цю дрібницю, вечір пройшов чудово. Але, чим довше тривали їхні стосунки, тим більше дівчина розчаровувалася в них.
Артем був педантичним настільки, що виводив її з себе. Він не міг спокійно заснути, якщо речі були складені не рівно. Він завжди вставав і складав їх, не забуваючи приймати душ і міняти постіль, замість того, щоб провести час з коханою дівчиною.
Він спав один, в окремій кімнаті зі звукоізоляцією. Тому мрії про те, щоб заснути на плечі у коханого, залишалися нездійсненними.
Артем не міг терпіти навіть натяку на бруд. Його дратували брудні черевики Марійки, крихти від печива на столі. Останньою краплею стала пляма від кави на скляному столі, після цього Марійка пішла. І більше до Артема не повернулася.
Почуття глибокого розчарування і гіркоти розривали її на частини. Чому, ну чому її теорія не спрацювала? Вона все ідеально прорахувала, але щось пішло не так. Що ж робити? Невже вона назавжди залишиться одна зі своїми безглуздими ідеалами?
Марійка злилася на себе, на Артема і на весь білий світ. Раптово на смартфон прилетіло смс із запрошенням до знайомства. Замість імені — набір цифр, а замість фото — порожня аватарка.
Хто ж це? Марійка машинально натиснула відмову. Через хвилину смс повторилося. Марійка вирішила перевірити, хто б це міг бути, цього разу вона таки прийняла запрошення від назнайомця. Зав’язалося листування. Через деякий час чоловік представився Арсенієм і надіслав своє фото.
Марійка не могла повірити своїм очам — це був хлопчик з її класу. Точніше тепер дорослий чоловік, який жив в Америці і володів мережею автомагазинів.
На фото Арсеній був неймовірно гарним, він дуже змінився. Чоловік попросив Марію зустрітися з ним, питав, коли йому прилетіти. Марійка без вагань погодилася, і через тиждень Арсеній мав примчати до Києва.
В очікуванні зустрічі Марійка прокручувала у себе в голові інформацію, яку знала про Арсенія. Нічого особливого вона пригадати не змогла, окрім того, що він був шибеником і двієчником. До його прильоту був ще цілий тиждень, і Марійка намагалася не думати про нього. Арсеній раніше був їй не до вподоби, тому особливого ентузіазму від майбутньої зустрічі вона не відчувала.
Непомітно пролетів тиждень. Весь цей час Артем, просив у неї вибачення, обіцяв змінитися. Він прив’язався до дівчини, і не дивно — Марійці ж тепер він здавався павуком, який заманив її в своє стерильне лігво.
Дівчина рішуче розірвала стосунки з Артемом. І, як виявилося — не дарма.
Вони зустрілися не в кафе і не в ресторані. Арсеній обіцяв чекати її сидячи на лавці в тихому сквері, на тій, де вони провели останню зустріч, далеких сім років тому.
Марійка прийшла раніше, щоб знайти потрібну їй лавку, вона абсолютно не пам’ятала її. Побродивши по парку, вона підійшла до великого клену. Так, вона була там.
Не встигла Марійка присісти, як хтось позаду ніжно закрив їй очі руками. Це був Арсеній. Марійка обернулась, він був зовсім не такий, як раніше. Стильно одягнений, з модною стрижкою. Їх погляди зустрілися. Молоді люди довго розмовляли, згадували шкільні роки. Марійка згадала про кота.
— Марійко, ти серйозно? Мій кіт досі живий? І де він зараз? — запитав Арсеній.
Почувши, що кіт Семен живе у бабусі, Арсеній запропонував відвідати його. Через годину вони були вже в селі, спеціально для цієї поїздки чоловік орендував їм авто. Марійка сиділа на ганку і гладила котика по попелястій спинці. Поруч сидів Арсені. І раптом Марійка зрозуміла, що він той, кого вона чекала все своє життя. Такий неідеальний, але такий рідний.
Фото ілюстративне.
