Наша бабуся завжди ставилася до нас дуже прохолодно, хоч і не зі злістю. решту не надто приємних емоцій вона в основному проявляла до наших батьків, і ми ніколи не розуміли чому це відбувається. Навіть більше, ми ніколи не питали у них чому бабуся так поводиться. Звичайно, я з братом не розуміла природу її поведінки, адже у інших бабусі завжди добрі веселі, а наша навпаки.
Зрештою ми вирішили запитати у батьків в чому полягає причина і вони нам відповіли – вони зрадили її, коли були молодими. Ми не стали розпитувати далі, тому що розуміли неправильність даного вчинку. Однак той факт, що діти зрадили власну матір сильно на нас, вплинув. Ми також не хотіли розпитувати про це бабусю, бо вона все одно нічого б нам не сказала.
З того моменту, як ми дізналися правду, пройшло вже кілька років, і тільки зараз бабуся заявила, що нічого не залишить нам у спадок. Ні нам – її онукам, – ні її дітям – нашим батькам. І якщо батьки були готові до такого результату, то ми досі не розуміємо чому вона так ставиться до нас. Невже там було щось настільки серйозне, що неможливо пробачити. Хіба той факт, що ми ні в чому не винні не викликає у неї хоча б найменшу жалість? Я не те стільки претендую на її спадок, скільки не розумію чому ми повинні відповідати за гріхи наших батьків. Мені часом хотілося з нею поспілкуватися, поговорити і зрозуміти її як людину.
Проте зробленого не повернути і навряд чи у нас коли-небудь вийде налагодити з нею стосунки. Квартиру вона вирішила віддати державі або продати, віддавши всі гроші на благодійність – я не вдавалася в подробиці. Дивує більше те, що батьки ставляться до цього максимально беземоційно. Вони поводяться так, ніби нічого не сталося. Можливо за час тих конфліктів, що були між ними для них це дійсно нормально і не викликає ніяких емоцій. Для мене ж все виглядає вкрай дивно.
Шкода, що з нами вже немає дідуся. Можливо, він був єдиним, хто зміг би нам розповісти про все, що сталося, а також помирити їх. Його я пам’ятаю з дитинства, він завжди був в рази відкритішим від бабусі. І він не те що б не злився на наших батьків, а скоріше з прощенням і розумінням ставився до них і до нас. Мій брат в цілому підтримує мої емоції, хоч і за характером він трохи холодніший від мене.
Фото ілюстративне.
