fbpx
Історії з життя
Багатий жебрак

Багатий жебрак

Дід Славко жив в нашому під’їзді. До нього звикли всі мешканці будинку і не виганяли його, намагаючись допомогти одягом, їжею або підкинути пару гривень. Під час сильних морозів він ховався в підвалі

Щодня я зустрічав Славка, в оточенні бродячих котів і собак. Бесхатько, не був балакучм, ніхто не знав, як і чому він з’явився в нашому дворі. На нього мало звертали уваги.

Одного ранку я не втримався і запитав у старого:

– Ти ж і так голодний і бідний, навіщо віддаєш свою їжу бездомним тваринам?

– Не правда, я не бідний, – відповів мені Славко спідлоба.

Я лише посміхнувся і вирушив на роботу.  Дивно, але ввесь день мені не давало спкою одне питання: чому Славко вважав себе багатієм? Як можна живучи на смітнику і не маючи за плечима нічого нажитого так міркувати?

Я, сімейна людина, з освітою, престижною роботою і стабільною зарплатнею, соромлюся назвати себе багатим, а безхатько вважає себе багатієм. Я вирішив з’ясувати причину його самовпевненості.

Ввечері я знову побачив старого:

– Знову підгодовуєш? Цікаво, в чому твоє багатство? – запитав я.

Після довгої паузи той підняв голову і прохрипів мені:

-У мене є щире і добре серце. Це саме унікальне багатство, яке багатьох обходить стороною.

Вночі, я довго не міг заснути. Я ніколи і ні з ким не обговорював цю розмову. Але зрозумів для себе, що в душі я бідний і геть заплутався.

Редакція тексту – intermarium.news

Головна картинка – wallpapers.99px.ru