fbpx
Історії з життя
Батьки мого чоловіка – прекрасні люди, які дуже нам допомогли на початку нашого сімейного життя. Відразу після весілля вони запропонували нам з Тарасом переїхати до них у великий особняк. Я була на сьомому небі від щастя, адже раніше я жила в однокімнатній квартирі і про таку розкіш могла тільки мріяти.

Батьки мого чоловіка – прекрасні люди, які дуже нам допомогли на початку нашого сімейного життя. Відразу після весілля вони запропонували нам з Тарасом переїхати до них у великий особняк. Я була на сьомому небі від щастя, адже раніше я жила в однокімнатній квартирі і про таку розкіш могла тільки мріяти.

Доглядати за таким великим будинком було дуже не просто, але свекруха у всьому мені допомагала. Однак уже через два роки вони вирішили, що будинок залишать нам, а самі переїдуть жити до моря. Ось тоді я і зрозуміла, які підводні камені ховаються за життям у великому домі…

Всі родичі і знайомі почали мені заздрити, коли дізналися, що я живу в елітному особняку. В їхній уяві у мене тепер не життя, а просто казка! Велика територія, розкішний двоповерховий будинок, фруктовий сад, власний басейн, а пікнік з барбекю можна влаштовувати тепер хоч кожен день! Ось тільки ніхто чомусь не думає про те, скільки зусиль потрібно докласти, щоб підтримувати такий будинок і територію в чистоті і порядку!

Коли я тільки переїхала сюди, то теж бачила в основному тільки позитивні сторони, але швидко зрозуміла, що помилялася. Щоб провести звичайне прибирання в будинку, мені потрібно витратити майже цілий день, а якщо генеральна, то, мабуть, і двох не вистачить, а це ще без миття вікон. Двічі на тиждень я намагаюся протирати в кожній кімнаті пил, пилососити і мити підлогу, але навіть після таких, здавалося б, простих маніпуляцій відчуваю себе дуже виснаженою. Крім того, потрібно ще приготувати їжу і допомогти чоловікові у дворі і в саду. Мені сумно від усвідомлення того, що все моє життя звелося до прибирання в будинку.

Про те, щоб мати дитину, я навіть думати не можу! У мене і так часу ні на що не вистачає, а що ж буде, коли у нас з’явиться дитина?

Звичайно, чоловік мій теж не байдикує, і постійно щось робить на вулиці: то басейн чистить, то газон косить, то за садом доглядає. Однак більшу частину дня він проводить на роботі, тому домашні клопоти стосуються більшою мірою тільки мене. Я вже пропонувала йому найняти хатню робітницю, адже ми можемо собі це дозволити, але він категорично проти. Каже, що не потерпить чужу людину в будинку. На його думку, я просто перебільшую, оскільки свекруха справлялася, значить і я зможу.

Словом, я вже не уявляю що робити. Кожен день я згадую своє безтурботне життя в квартирі і мені хочеться плакати. Прошу чоловіка переїхати, але він і слухати не хоче. Невже єдиний вихід це розлучення? Все інше в наших відносинах мене цілком влаштовує.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page