Будинок для безпритульних в Сумах існує з 2007 року і через нього пройшли тисячі людей, які потребували прихистку, і тільки ці двоє серед тисячі знайшли один одного.
Сергієві 39, а Марії 20 і вони хвилюються перед весіллям. Сергій зустрів її, коли вкотре повернувся в притулок.
“У мене знайомий поліцейський був. Він сказав: щоб ти по місту не бомжував – поїдеш до притулку. Я прожив там чотири роки, потім поїхав у Харків на заробітки, приїхав звідти, знов не склалося, друзі, туди-сюди, все витратив, знов до притулку пішов”, – розповідає Сергій Резніченко.
Там і зустрів Марію, яка посварилася з рідними та не мала куди дітися. Вони спочатку спілкувалися, а потім зрозуміли, що рідніших на цьому світі людей немає.
Сергій влаштувався на роботу та зняв 12-метрову кімнатку в гуртожитку для них з Марією.
“Я з начальником на роботі поговорив, я на металоприйомці працював, він дав мені грошей, я знайшов, зняв кімнату і забрав Машу”, – говорить Сергій.
Тепер у них справжній затишний дім, Сергій вже назбирав цілу бібліотеку, переважно фантастика. Та й їхня зустріч, хіба не фантастика?
На церемонії були присутні соціальні працівники з притулку, друзі та рідні молодих. Вони страшенно раді і горді тим, що створюється нова родина.
“Для нас це перемога. Для нашої команди, для нашого закладу. Я не сумніваюся, що в них все вийде. І ми будемо підтримувати їх й надалі”, – каже соціальна працівниця закладу Тамара Рак.
Пара навідується в свій старий дім і радіє, що вже там не живе.
“Давно тут не жив. Звик вже в затишній кімнаті. Спав ось тут, на другому ярусі. А тепер сплю на дивані, з дружиною”, – розповідає Сергій.
Їхні друзі з притулку, Роман та Марина, теж планують одружитися, що новоспечених молодят дуже тішить.
Вони мріють поїхати на море, бо ніколи там не були. Але це буде після нашої перемоги.
За матеріалами Суспільного.
Популярні статті
- А тепер йому знадобилася донька. Ой, татуню, біжу та підскакую аби тебе глядіти
- Я була впевнена, що у нас із невісточкою чудові стосунки. Я з нею і попліткувати могла і порадитись і секрет який розказати. Вона не тільки вислухає уважно, а й пораду дасть, підтримає, добре слово скаже. та й син, я бачила, був дуже щасливий із нею. Мені було приємно приходити до них у дім і відчувати себе бажаною гостею. А минулими вихідними я навідалась, принесла своїх пиріжечків ще гаряченьких, проте синочка мого вдома не було, сама невістка. тут вона і ошелешила мене. тепер не розумію. як бути і що ж робити
- Тато говорив, а я прямо відчувала як червонію. Навіть очі на коханого підняти не могла від сорому. Оце так “познайомились” свати перед весіллям. І що тепер буде?
- Той випадок показав моїм подругам, хто я є насправді і всю правду про мій шлюб.
- Нажаль, наш будинок що під Києвом, поки відновлюють, а ми переїхали в рідне село до родичів. Ні до кого у дім проситись не стали, а орендували собі окрему хатину за смішні гроші. Саме тому, мені особливо прикрими були слова мами і сверів, коли я повідомила їм нашу несподівану новину