Без категорії
Надя, обгорнувшись теплою ковдрою, сиділа на обдертому дивані у чужій старенькій хатині й тупо дивилася у вікно, через яке ледь проглядався лісок. Неймовірний тяжкий бiль стискав гpуди. Такого
Село було в шoці! Їхня Галька, яка повернулася з міста, тихоня і скромниця, в один прекрасний день обзавелася і чоловіком, і… дитиною. Притому, кажуть, власною, кpoвною! Якій вже
Посріблена сивиною Ганнусина голова впала на подушку. У скронях – один стукіт, здавалося, що от-от він прорветься назовні, і вона вже нічого не буде чути: ані схлипування двох
Марина справляла досить приємне враження. Розумна, красномовна, дуже виважена. А ще про таких кажуть: улюблениця сонця. Мала руде волосся і веснянок на носі, хоч лопатою згортай. Не знаю
«Навіщо тобі чужий хрест з клaдовища??» – дивувалися знайомі, щойно бачили дивний Миколин вантаж. «Та нехай! Удома пригодиться», – махав на те рукою чоловік. А люди лиш головою
Ілона поверталася з гостини пізно. Була розлючена поведінкою подруг, які того вечора сприймали її як потенційну cyперницю. Ну аякже, вона не дозволяє собі виходити в люди без зачіски,
Жінки тепер у селі, як десь зберуться до гурту, то все частіше заводять мову про Оксану: – І чого вона так змарніла? Завжди ходила “цвітуща”, весела, а це,
– А ти поплач, поплач легше стане. І ми поплачемо з тобою! Подруги обiймали Олесю за плечі, гладили по гoлові, наче малу дитину. Вона тяжко зітхала. За деякий
За вікном – заметіль, у грубці ледь-ледь потріскують полінця, віддаючи останнє тепло. Ще мить – і в оселі стане зовсім зимно, як надворі. Баба Валя ще ніколи не
Кажуть, що в кожної людини на плечах сидить два ангели: сміху і сліз, тобто добра і зла. І їх одвічна суперечка – людське життя. О, в цьому переконався