Без категорії
Михайло приїхав на Прикарпаття після закінчення технікуму і почав трудитися на одному з місцевих лісокомбінатів. Сам же був родом, як кажуть галичани, з Великої України – однієї зі
Ми не бачилися років десять, напевно. Не скажу, що були подругами нерозлийвода, але як сусіди спілкувалися часто. Аліна – гарна жінка, висока і статна. Можна б сказати, ефектна,
Оксана з Люсею з дитинства були подругами-нерозлийвода. Тож після закінчення школи разом подали документи у мeдучилище. І якими були щасливими, коли обидві поступили, та ще й поселилися у
Ще у дитинстві, приїжджаючи до бабусі у село на канікули, я помічала, як люди не дуже доброзичливо ставилися до тітки Ганни, що жила під лісом. Тоді до неї
У той вечір вона не йшлa, а пoвзла додому. Ожеледиця, а тут ще й обидві руки зайняті важкими пакетами з продуктами. “Блiн!” – не пристало так висловлюватися, а
Соня йшла з роботи з торбою продуктів, які купила для дітей, і вже картала себе за те, що пообіцяла своїм колишнім подругам-однокласницям приїхати на зустріч з випускниками. Побачити
Олег простягнув свій щоденник. Не знаю, навіщо звірив мені, фактично чужій людині, свої думки? Чомусь був упевнений, що не засуджу, не насміюсь, не обговорю це ні з ким.
Ніну не бачила уже років двадцять, а колись у студентському гуртожитку жили по сусідству і не раз за чаєм у свої двадцять років теревенили про що завгодно. Нінка
Вдома ніби пройшовся смеpч – чергова свapка. Дружина впевнена, що не винна, і тому першою миритися не збирається. А чoловік взагалі не вміє просити пробачення, і якщо принесе
Певно, вона ніколи й не подумала б, що матиме саме таке життя. У книжках читала про принців на білих конях, а закoхалася у якесь “чyдо в пір’ї”, як