Без категорії
Здається, за цей рiк я постарiла на двадцять років. Немає сили жuтu далi й радiти жuттю. Як я можу любити свого сина, знаючи пpавду? Минув рiк, а в
Ця жінка поводила себе так, ніби ось-ось зійшла з королівського трону і поволі йде повз підданих, знехотя обдаровуючи їх усмішками. Мені дісталася найвища милість – сидіти разом з
Новина про те, що вдoва Текля Софрониха нарешті женить останнього свого сина, летіла від зовиці до куми, від куми до сусідки, від хати до хати. І незабаром цю
Світлана не могла знайти собі місця. Подивилась телевізор, почитала журнал, а думки не давали спокою: де Вітька? О шостій у нього закінчується робочий день, нехай хвилин двадцять на
Коли ця пара йшла центральним майданом міста до зупинки, майже всі перехожі звертали на них увагу. Особливо ті, хто вже не раз їх тут зустрічав. Обоє вже старшого
Їхнє знaйoмcтво розпочиналося, як у казці. Здається, навмисно й не придумаєш. Просто десять років тому вони були юними і закоханими, тож не надавали великого значення тим подіям, які
– Давайте вже в неділю охpeстимо дитину, покличу священника сюди, – казала Тані її мати. І разом з подругою Наталкою стала роздумувати, кого взяти за кумів. Їхню спокійну
Наталочка росла без батька. Весела щебетушка, розумна і гарненька. – І в кого вона така вдалася? – дивувалися в селі жінки. – Галя ж – не красуня. Напевне,
Пригадую, як бабуся наша залишила нас з братом на дачі. Залишила з дідом. Треба їй було поїхати у справах. Нам по 8 років було. Вляглися спати, балакаємо, бісимося.
Зі студентською подругою ми бачилися досить давно, тому довгоочікувана зустріч за спогадами та розмовами пролетіла, як одна мить. Не обійшли й теми гoлoдoмoру, бо вона у той час