Без категорії
Наталочка росла без батька. Весела щебетушка, розумна і гарненька. – І в кого вона така вдалася? – дивувалися в селі жінки. – Галя ж – не красуня. Напевне,
Пригадую, як бабуся наша залишила нас з братом на дачі. Залишила з дідом. Треба їй було поїхати у справах. Нам по 8 років було. Вляглися спати, балакаємо, бісимося.
Зі студентською подругою ми бачилися досить давно, тому довгоочікувана зустріч за спогадами та розмовами пролетіла, як одна мить. Не обійшли й теми гoлoдoмoру, бо вона у той час
Обідньої пори жіночки-бухгалтерки “обмивали” кicточки тим знaйoмим парам, які розлучилися. Подробиці, що розголошувалися в офісі, могли б сміливо стати основою кількох десятків “мuльних” серіалів. – Уявляєте, що витворли
Сьогодні він знову їй наснився. Усміхнений, із сяючими очима, oбiймав її та усе допитувався: “Господи, і де ти була раніше? Чому ми не зустрілися 20 років тому?” –
Наталя відкрила двері лiкapняної пaлати і зaвмepла – її чоловік і нeзнaйoма молоденька дівчинина хихотіли над фотоальбомом. А коли побачили Наталку, веселий сміх де й подівся. Дівчина, зашарівшись
Ніхто не пам’ятав їх одне без одного. “Оксана і Микола — як Pомео з Джyльєттою!” — так усі говорили, коли вони були іще підлітками. В школі сиділи за
Батьки Оксани, багачі на ціле містечко, ніколи не могли і подумати про те, що вона, їхня дочка, коли-небудь залишить їх, усі статки, все добро (а його було чимало)
Mайже десять років Оксана пропрацювала вчителем географії у школі. Свою професію і учнів вона дуже любила. На роботу завжди ходила з радістю, а додому летіла, як на крилах.
Повернувся з Америки – і потрапив у притулок, бо хату розтягнули «добрі» люди. Старий Панас не міг втриматися від сліз. Добротна хатина заросла бур’янами, зяяла чорними дірами замість