Без категорії

Провести в останню дорогу Максима зібралося на клaдoвище майже все село. Відійшла у вічність людина, про яку в селі ніхто й поганого слова сказати не міг. Він лежав

Вечоріло. Сонце вже сідало за обрій. Антон порався у дворі біля хліва. Як раптом почув за спиною: „Добрий вечір, тату”. Здригнулося сеpце. Оглянувся, і на якусь мить ніби

Сорок п’ять років прожили в парі, мирі та злагоді Антон і Софія. Здавалось, так буде вічно. Та надходить час, коли Бог розлучає людей, тоді хтось залишаться на схилі

Сашко ріс у сім’ї з хорошим достатком і ніколи нічим не переймався. Батьки не сильно заглядали до його навчання – були зайняті роботою та власним життям, тому успішність

Біля батьківської хати різко пригальмувала іномарка. Гримнувши дверцятами, майже на ходу з неї вискочила розгнівана Лариса, тримаючи за руку маленьку донечку. Її чоловік, сухо привітавшись з тещею, яка

Не переживай – скоро все буде: і чоловік, і дім, і робота, – вopoжка взяла Мар’яну за руку і заспокійливо погладила. Жінка прокинулась, але очі не відкривала –

Олена та Оксана товаришували з дитинства. Згодом стали однокласницями. Навіть вуз обрали один і той же. На п’ятому курсі закохалися у красеня-гітариста, який співав в університетському ансамблі і

Ми з коханою дружиною разом прожили 27 років і виховували вiсьмох дітей, коли Бог покликав її до себе …Якось прогулюємося з Еммою містом. У нашому морському Миколаєві гарна

Зробити помилку в житті легко, та виправити її не завжди можна. Пізно це зрозуміла Марина… Коли розлучалась з Миколою, батько й мати зупиняли її, усіляко застерігали, бо ж

І навіть не здогадувалися, що записано у шлюбному свідоцтві «Вінчається раба Божа…» Донині пам’ятає Катерина слова, сказані священиком у церкві, коли вона назавжди поєднала свою долю з Миколою.