Без категорії
Мені зараз п’ятдесят вісім років, а тоді було двадцять один і я працювала на великому підприємстві. Молода була і дуже мені хотілося мати вже кохання всього життя, тому
Я аж руками сплеснула, бо й забути забула про ті часи, коли у мене було що роздавати гостям, але ж тепер інші часи, то чого я зараз маю
Я вірою і правдою прожила з чоловіком тридцять п’ять років і в мене ніколи думка не закрадалася, що він когось має. Але чи то те, що я вже
Вони коли поріг переступили, я вже тоді б мусила сказати все шо на душі лежало. Однак, заспокоїла себе, узяла в руки і вирішила не їхати на вогняному коні,
Тричі вже до тієї дівчини підходила. слова вже на кінчику язика висіли, але все наважуюсь сказати. Ото як подумаю, що на її місці могла би бути моя донька,
В ті роки молодь могла вижити лиш в місті, бо й квартиру давали і роботу давали. А в селі треба було тулитися з батьками та працювати зранку до
Думаю, що тоді я просто вискочила заміж за Степана, що нарешті піти з дому, від моєї матері, її нового чоловіка і моїх нових сестер. Чим старшою я ставала,
Мені 33 роки, освіта є, але працюю звичайним продавцем. Із батьками не живу з 20 років. Орендую житло, працюю, є стосунки. Коли потрібна якась допомога мені, я можу
Скільки разів треба прощати людину? А скільки дорогу серцю людину? Я особисто вважаю, що якщо помилка повторюється, то й прощати не варто. У мене наочний приклад перед очима,
Спочатку, він мені із ремонтом допомагав, адже матеріали були придбані стіни і підлога зняті, а тоді саме мого чоловіка не стало. Потім уже якось само собою і снідає