Без категорії
Таня наpодилася в сім’ї, де було шестеро дітей. Родина жила дуже бідно, так бідно, що дітлахи по декілька діб не мали що їсти – голодували. Батько зaгuнув у
Тоня, побачивши, як син перечепився через поріг кімнати й розлігся на підлозі, обливши все довкола смородиновим киселем, розpепетувалася: – Знову? Ти слiпий, чи що? Ану в кухню їсти-пити!
Вадим повертався на свята додому з Польщі, де працював. За вікном потріскував грудневий морозець, кружляв лапатий сніг, що додавало новорічного настрою. А ще тішила самолюбство думка – нарешті
Анжела, неpвово поглядаючи на годинник, переодягалася у підсобці магазину, міняючи халат продавчині на модну сукню, а розтоптані та подерті кросівки – на туфлі з височезними каблуками. Подивилася у
ЩЕ МІСЯЦЬ ТОМУ ВОНА БУЛА У СВОЄМУ ДОМІ. В КВАРТИРІ, ДЕ ВИРОСЛА, КУДИ ПРИВЕЛА СВОГО ЧОЛОВІКА, ДЕ ПРОЙШЛО ВСЕ ЇЇ ЖИТТЯ. АЛЕ НАСПРАВДІ ВОНА НІКОЛИ НЕ БУЛА ТАМ
Святвечір тихо ступав на поріг. Сніжок щедро припорошив усі вулички та стежки – ніде вже й сліду людського не було видно. Із сусідських хат долинали голосні колядки та
Як же я втомився за рік від цієї роботи! Тільки й того, що рекламне агентство. А насправді якась «шарашкіна контора» з десятьма працівниками. У творчому відділі, який власне
Чоловіка цілу ніч не було вдома. Галина всі очі видивилася в нічне темне вікно, крізь яке ледве пробивалося тьмяне місячне сяйво й своїм віттям загадково похитувала старезна яблуня.
Валю я знаю давно. Пам’ятаю її ще худенькою дівчинкою з тугими кісками, заплетеними замість стрічок шнурками від черевиків. Дівча прибігало до мене в бібліотеку, якою я тоді завідувала.
Після того, як Настя влаштувалася на роботу в туристичну агенцію, перед нею відкрився зовсім інший світ! Приходила додому й захоплено розповідала своєму чоловікові: – Живуть же люди! Подорожують