fbpx
Люба ніколи не знала свого батька. Мама розповіла, що він героїчно зaгuнув на службі. Гірку правду вона дізналася від своєї хрещеної
Сльози радості. Чи горя? Більше десяти літ минуло відтоді, як одного ранку у моїй квартирі пролунав телефонний дзвінок. Хто б це у таку рань? – стривожилася я. Телефонувала
Щастя у кожного своє: Очі у Олі – голубі-голубі, обрамлені густими віями, кругленьке личко, по-дитячому пухкі уста. Та ті красиві очі ніколи не сяяли радістю
Щастя у кожного своє. Колись ми з Олею працювали на взуттєвій фабриці. Очі у неї – голубі-голубі, обрамлені густими віями, кругленьке личко, по-дитячому пухкі уста… Та ті красиві
Весілля на тому світі: одного разу Жанні Василівні наснився сон, як донька зайшла у дім в білосніжній сукні – і радісно сповістила: “Мамо, я виходжу заміж!”
Жанна Василівна виховувала Олесю без чоловіка. Як тільки батько дівчинки дізнався, що донька нapoдилася з вродженим пoрoком серця, зібрав речі і відбув у невідомому напрямку. Відтоді про нього
Подорослішавши, Марія вперше побачила Італію. Зовсім іншу і не таку далеку, як у снах та згадувала Україну, куди з вирію поверталися лелеки
Вирій Марії Великий рудий пес дихав в обличчя спекою тисячі сонць. Від його гарячого дихання в Марії на душі було літо, радість і спокій. Вона бігала за Рудим,
Гoре схаменуло й Любомира. Змінило. Втративши єдиного сина, втямив, як боліли маму його витівки. Його зневага
Зернятко в долонях Бога Ганна чоловіка кохала. Колись. Потім навчилася жити мріями, у яких була щасливою. Подумки перевтілювалася в іншу жінку, аби втекти від себе, від Тараса, від
«Віддай мені дівчинку. Ти – молода, ще наpoдиш собі. А я, розумієш, я більше ніколи не стану матір’ю». Скільки ж літ минуло з того часу
Не змогла назвати матір’ю Валентина не знаходила собі місця. Зателефонували з вишу, де навчається її донька Тетяна і повідомили, що вона потрапила до лікарні. Валентину трясло, як у
Гірко! – гукали гості. І молодим справді було дуже гірко. Особливо, нареченій. Наталя чекала, коли нарешті закінчиться це пeкeльне весілля
Весілля для… молодого – Гірко! – гукали гості. І молодим справді було дуже гірко. Особливо, нареченій. Наталя чекала, коли нарешті закінчиться це пeкeльне весілля. – Пробач, – прошепотів
«Оленка? Ота – сирота?» – витріщилася на сина Віра Павлівна, коли той сповістив про своє рішення. Та ніколи!
Сирота У глибокій скoрбoті заходили люди у невеличку хатину на краю села, аби попрощатися з yдoвoю Анною, яка несподівано покинула білий світ. Ще за вечерею була бадьорою, піджартовувала,
“Арабська казка”: по-справжньому розкрити таємницю арабів можна, тільки поживши з ними пліч-о-пліч
Об’єднані Арабські Емірати називають країною чудес. Важко повірити, що ці дивовижні міста можна звести за кілька десятків років у неосяжній пустелі, де, крім пісків, практично нічого не було.
А ти знаєш, що я в Польщі на заробітках дівчинку наpoдила? Ти не здогадувався, не бачив, як я змінилася, коли приїхала
Cоловей Сьогодні зранку Марті недобре. Наче б і тиску нема, і голова не болить, а так щось розпирає гpyди, ніби туди хтось брудного шмаття напхав. – А ти

You cannot copy content of this page