Головна

Історії з життя

Василь Петрович завжди і всім був незадоволений. Зі своєю дружиною, Марією Степанівною, він живе вже більше сорока років і останні кілька років йому стало здаватися, що дружина нічого не робить і всі справи робить тільки він, заробляє гроші теж тільки він. А ось Маша його нічого не робить. І грошей у неї вічно немає і заробити вона не може. І все на ньому, все на ньому. І використовують його всі як наймита
Історії з життя 0
Приходить після роботи Василь Петрович додому, а “поїсти нічого”. Відкриває холодильник і невдоволення: “борщ в каструлі, який потрібно ще розігрівати, котлети теж холодні, салат, який потрібно ще з
Багато років я прожила в шлюбі. Не хочу здатися не скромною, але я вважала себе гарною дружиною. Ось, правда! З самого першого дня знайомства я оточила чоловіка любов’ю і турботою. Робила буквально все, щоб догодити йому! Я готувала, прала і прибирала. Подавала йому тапочки і щоранку готувала сніданок із трьох страв на вибір. І знаєте, що? Він пішо. А коли я дізналась до кого саме, втратила дар мови просто
Історії з життя 0
Багато років я прожила в шлюбі. Не хочу здатися не скромною, але я вважала себе гарною дружиною. Ось, правда! З самого першого дня знайомства я оточила чоловіка любов’ю
Працював з дуже примхливою панянкою. Я не любив ходити з нею на обід. Прийдемо до їдальні чи в кафе. Візьмемо однакові обіди, як всі. Їмо. З першої ложки панянка починає кривитися і говорити, що це несмачно, і це неможливо їсти. Неодмінно знайде яку-небудь ваду в будь-якій страві. Мені навіть іноді здавалося, що вона спеціально придумує недоліки, щоб «виговоритися»
Історії з життя 0
.Так, кілька разів вона вимагала книгу скарг і гнівно щось туди записувала. Я не міг стерпіти таких сцен. Виходив на вулицю і чекав її там. Панянці не подобалося
Тільки те й роблю, що рятую свого сина, сили вже під кінець. Спочатку від не надто хорошої дружини, тепер від самого себе. Але ж подяки ніякої. Мій синочок ще мене винною, чомусь вважає
Історії з життя 0
Мій синочок, це все, що у мене є на цьому світі. Чоловік пішов від мене, коли я була на останньому місяці. Це було несподівано, звичайно, але бажання привести
Одного дня моя мама просто забула про свої материнські обов’язки. Телефоную, або ігнорує, або розмовляє якось знехотя. Про те, що вона повинна мені допомагати, так узагалі вже й мови нема
Історії з життя 0
Ніколи не думала, що в моєму житті настане момент, коли я почну змагатися за увагу матері. Мені всього лише двадцять, а я вже їй не потрібна. Вона приділяє
Є два типи людей: одні «котять» світ, а інші біжать поруч і обурюються: «Боже, куди котиться цей світ?» Мамина незаміжня подруга тітка Світлана потрапила під масове скорочення і залишилася без роботи. Вона ридала так, що перехожі зупинялися і пропонували пігулку, табуретку, бутерброд, гроші, содову і жетон на метро
Історії з життя 0
Подруги втішали як могли, а вона торочила, що тепер не зможе прогодувати сім’ю, що складається з двох синів, і її життя скінчилося. До вечора прийшла в себе і
З дітьми стільки турбот, клопоту. Часом думаєш: скоріше б уже виросли, жити дали своїм життям… А виростають, і раптом розумієш, як же мало цінував відпущений вам дорогоцінний час дитинства
Історії з життя 0
Молодшій моїй скоро 14, паспорт дадуть. 170 росту. Сидить он Бредбері читає. Як це так відбувається швидко, га? Ось тільки вчора ніби твої руки розвішували після прання рожеві
Тоня з дитинства знала, що негарна. У неї були ріденька, білі вії, рідке волоссячко великий ніс і вуха. Все це “багатство” дісталося їй від батька. Тільки для чоловіка це було нормально, а для дівчинки ні. Мати з бабусею жалісливо дивилися на Тоню і голосили
Історії з життя 0
– Ох, Тоню, хто ж тебе таку заміж візьме? Ось же яка, чоловіки ж красивіших люблять, а ти он у нас… Тоні було прикро слухати таке, але в
Рік тому я зробив непоправну помилку – втратив кохану людину. Спочатку мені було легко, я не шкодував про розлучення, думав, що життя стане краще. Але через деякий час усвідомив, що не можу жити без колишньої дружини, мені не вистачає її
Історії з життя 0
Рік тому я зробив непоправну помилку – втратив кохану людину. Спочатку мені було легко, я не шкодував про розлучення, думав, що життя стане краще. Але через деякий час
Через тиждень Віктор приїхав з квітами і сказав: – Давай жити разом, як чоловік і дружина, можемо розписатися, але враховуй, що як тільки зустріч гідну матір для майбутньої дитини, вибачай, сама розумієш.
Історії з життя 0
У Олесі Михайлівни був коханець. Нічого поганого, була вона жінкою незаміжньою, сорока п’яти років. Як то кажуть, ягідка знову. Коханцеві її, Віктору, було сорок років. Зустрічалися вони давно,

You cannot copy content of this page