Історії з життя
У рейсовому автобусі, що прямував з обласного центру в районний, поруч сиділи дві жінки і жваво розмовляли. То були селянки, які поверталися додому з більшого міста, де вдало
Світлана Степанівна була щаслива. Та чи багато потрібно жінці для щастя? Чоловік подарував троянди бузкового кольору, її улюблені. Поставила квіти у вазу. А в голові промайнуло: все-таки кохає
Галинка була у білій сукні, дівчата-дружки робили їй зачіску. Ще весілля не розпочалося, як на подвір’я ступила жінка в чорному. Зайшла до хати, поклала руку на Галинине плече
ГАЛИНА З ІРИНОЮ, НА ВІДМІНУ ВІД СВОЇХ ОДНОГРУПНИЦЬ, НІКОЛИ НЕ ЖУРИЛИСЯ, КУДИ ЗАНЕСЕ ЇХ ДОЛЯ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ УНІВЕРСИТЕТУ. ЗНАЛИ, ЩО ЗА СКЕРУВАННЯМИ ПРАЦЮВАТИ НЕ ПОЇДУТЬ, ЯКЩО НЕ ЗАХОЧУТЬ.
Коли Анну та Івана запитують, як вони пoзнaйoмилися, жінка одразу починає заходитися сміхом. Зашарівшись, загадково усміхається й чоловік. Він ніжно обнімає дружину і каже: «Це наш секрет… Не
Марія Петрівна витирала посуд, раптом пролунав телефонний дзвінок. Вона поринула в думки, він її ніби розбудив. Це була її донечка. Вона сказала, що виходить заміж, запросила маму на
– Благословляю вас, діти, на довгий і міцний шлюб. Живіть у коханні та злагоді. В мирі та добрі. Хай щастям стелеться ваша спільна дорога… Олесь одружує сина Миколу.
Спасибі, що дозволив кохати… ПЕРШИЙ РОБОЧИЙ ДЕНЬ СВІТЛАНИ В ЛIКАРНІ ЧУЖОГО МІСТА РОЗПОЧАВСЯ З НАСТАНОВИ ЗАВІДУВАЧКИ ВІДДІЛЕННЯ ЛІДІЇ АРСЕНІВНИ: — ГОЛОВНЕ — ЗАРЕКОМЕНДУЙТЕ СЕБЕ ДОБРИМ ФАХІВЦЕМ, ПРОЯВЛЯЙТЕ ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ,
Заради пам’яті про свою донечку… На похopoн Оленки прийшли не лише односельці, а й з інших сіл, однокурсники і зовсім незнайoмі люди, які сприйняли стpашну cмepть дівчини бoляче
ПОЛІНА СУМОВИТО ДИВИЛАСЯ КРІЗЬ ШИБКУ НА ВУЛИЦЮ І ДУМАЛА ПРО СКОРОМИНУЧІСТЬ ЖИТТЯ. ПО ЗМАРНІЛОМУ ОБЛИЧЧІ КОТИЛИСЯ СЛЬОЗИ БОЛЮ, РОЗЧАРУВАННЯ. СЛУХАЛА, ЯК ГЛУХО ВДАРЯЛИСЯ ОБ СКЛО ДОЩОВІ КРАПЛІ, ЗМИВАЮЧИ