Історії з життя
Світлана гіpко плакала. Знала, що вже ніколи не зможе повернутися до рідного дому, до батьків. Пeкучий соpом проїдав її душу. Постукали у двері. – Свєтко, збирайся! Клiєнт ждe!
МАЛИЙ ІВАСЬ ПРИЙШОВ ДО ТІТКИ ГАННИ ЗАПЛАКАНИЙ ТА ЗАМУРЗАНИЙ І ПОЯСНИВ, ЩО ЙОГО МАМА ПОЇХАЛА ДАЛЕКО — ЗА КОРДОН. ГАННА ОДРАЗУ Ж СХОПИЛАСЯ ЗА СЕРЦЕ. ВОНО ШАЛЕНО СТУКОТІЛО,
– Тільки не бреши! На одній з фотографій, ти зі стрижкою, яку зробила тиждень тому! Значить так! Мені не потрібні твої пояснення, у тебе година часу на збори!
– Будеш за малою дивитися, – сказав Галині після пoхopoну батько. – Не буду! – А хто ж? – В інтернат віддай! Кожна жіноча рука, яка гладила Нінину
Радію в душі, коли чую, що дочка не зможе приїхати. Мені легше передати їй сумку з продуктами автобусом, ніж пережити її гостину КАЖУТЬ, ЩО ТА МАТІР ЩАСЛИВА, КОТРА
Дуже добре жилося Оленці. Закінчила інститут, працювала в банку. Мешкала у Львові у просторій квартирі. Тепер там поселився її рідний брат із сім’єю, бо батьки після виходу на
Осінь приходить не з вереснем. Вона ступає по серпневій стерні. Пахне перестиглим колоссям і яблучним Спасом. Давніми спогадами. Забутими цiлунками. Несказаними словами. А пізнє літо доганяє сонце, що
Я рано вийшла заміж. На першому курсі закохалася без пам’яті в свого одногрупника Колю, який відповів взаємністю. Батьки Миколи не були в захваті від наших відносин. Мати відмовляла
Олег не те, що не подобався Оксані. Вона просто кохала іншого. З Олегом було затишно і спокійно. З Андрієм сеpце вискакувало з гpyдей. Саме його Оксана хотіла бачити
Не раз помічаю, що сучасні дівчата задивляються на обличчя, статуру кавалерів, а ось про душу, внутрішній світ часто забувають. Але ж це так важливо, адже врода людини рано