Історії з життя
— Привіт, сонечко! Як пройшло ваше свято? Ти щаслива від усього? — Ой, бабусю, все було просто чарівно, як у мрії. — Шкода, що я не змогла побачити.
– Мар’янко, яка ж ти талановита! Твої малюнки просто зачаровують, бабусі буде так радісно милуватися твоїми шедеврами! А що ж твої батьки принесли в подарунок? – раптом запитала
Моя мама вже давно оселилася в затишному будиночку на околиці, де є шматок землі для грядок і кілька курочок, що несуть свіжі яйця. Вона завжди віддавала перевагу такому
— Чи можливо, щоб чоловік пішов сам, а винною зробили тебе? — Так трапляється. Я вже шість років у такому стані. Колишній зібрав речі й пішов, накидав мені
Минулого літа я відпочивала в санаторії на мальовничих схилах Карпат, де свіже гірське повітря наче змиває всі турботи. Там я познайомилася з Оксаною – тихою, лагідною жінкою років
Вже кілька місяців поспіль у скромному офісі, де працювала Віта, жваво перешіптувалися про її розставання з чоловіком. Кожного ранку вона тихенько благала долю про якусь несподіванку: хай би
Я віддала йому свої найкращі роки… Цілих півтора! Схлипувала від щастя на плечі своєї подруги Олена. — Господи, нарешті ми розлучилися! Більше ніколи-ніколи ніяких заміж у моєму житті!
— Ти що, геть не розуміш, що робиш? – голос мами в телефонній трубці звучав як грім, повний обурення. – Тобі пощастило раз у житті знайти такого чоловіка,
— Мамо, ти серйозно? Ти хочеш, щоб я виїхала з цієї квартири, яку я сама відремонтувала, вклавши всі свої заощадження? — запитала я, намагаючись стримати тремтіння в голосі,
Іван зі школи за мною бігав, така собі тінь, яка йде за тобою і чекає, коли ти вийдеш за ворота гратися. Він інколи не бігав, мов вітер, бо