Весна, здається, лише щойно стала повноправною володаркою та нарешті почала тішити нас сонцем та теплом. Ми зібрали для вас “весняні” українські слова, якими ви вразите своїх рідних та друзів. Саме час закохатися в нашу мову!
Знайомтесь із особливими українськими словами, якими можна замінити свій суржик у щоденному житті. На черзі – весняна тематика, гайда, пише Радіо МАКСИМУМ
Вередлива – яка капризує, має постійні примхи; у переносному значенні – мінлива, непостійна за своїми ознаками. Це слово просто ідеально підходить і для дівчат, і для весняної погоди. Вони ще й які примхливі
Окрилення – те саме, що натхнення; душевне піднесення. Окрилюйте один одного цієї весни
Розбруньковуватися – розтулятися, розкриватися (про бруньки, квіти, листя). Чарівна пора, коли все довкола зеленіє та розквітає. Насолоджуйтеся красою.
Строкатий – укритий, розписаний різнобарвними смугами, плямами тощо, забарвлений у різні кольори. Земля, прокинувшись зі сну, вражає нас своїми барвистими шатами. Весна – справжня тобі королева.
Погожий – ясний, теплий, сонячний (про погоду); сприятливий, попутний (про вітер); у переносному значенні – щасливий, безтурботний, нічим не затьмарений. Цієї весни хай у вас будуть лише погожі дні.
Читайте також: На Великдень українців очікують рясні зливи
Пустотливий – який любить пустувати, схильний до пустощів; грайливий. Ну ви зрозуміли: коли, як не весною, можна пустувати?
Тішитися – мати приємність, втіху; радіти. Саме таких емоцій бажаємо вам якомога більше =)
Залицятися – маючи почуття симпатії або кохання, впадати за кимось, виявляти знаки уваги, зачіпати розмовою, жартами. Це ще один неодмінний атрибут весни. Ловіть момент!
Косиця – квіти, якими дівчата прикрашають своє волосся. А “цвітуть” українки неймовірно, погодьтеся
Рясніти – бути густо покритим великою кількістю чогось; мати щось у великій кількості. Нехай ваша весна рясніє квітами, усмішками, красою та любов’ю.
Надихайтеся кожною миттю та колекціонуйте незабутні враження!
Популярні статті
- До одруження ця риса характеру мого чоловіка не проявлялась. Тепер я й дихнути спокійно не можу. Під контролем кожна копійка в домі, а якщо я купую собі щось незаплановане – починає вичитувати мов дитя. А я молода і не обтяжена ніякими обов’язками. Чому я повинна економити? Навіщо?
- Знаю, що так не можна, але по іншому й не виходить. Якщо я скажу правду невістці – ми просто не виживимо. Переконую себе в тому, що син мені рідна дитина, але совість все ж діймає. Син не пробачить якщо я все розповім, от і мушу мовчати, хоча те, що він робить ну ні в які ворота. Чесно?
- Я вийшла заміж не за того брата. Розумію, що так не можна і родина чоловіка не заслуговує на таке, але вдіяти нічого не можу. Врешті, життя одне
- Батько у нас хороший і дуже нас любить, ми росли знаючи, що він у нас найкращий. Але у свої 56 вчинив не надто гарно з моєю мамою. Тепер я на роздоріжжі: Чи повинна я пробачити батька і продовжити з ним спілкування? Або продовжувати бойкотувати і ігнорувати його? Якщо я стану спілкуватися з ним, чи не буде це виглядати так, немов я зрадила маму?
- Рідна мама чоловікової дочки виїжджає за кордон, аби там вийти заміж. Він уперся і не дає згоди на те, аби дитина їхала. Усе я розумію, але мені те дитя навіщо? Якщо мама поїде а мала залишиться, то, що? Привіт Олю, ти мама восьмирічної чужої доньки. Чоловік постійно на роботі а я повинна буду знаходити спільну мову з не своїм дитям?