fbpx
Історії з життя
Через безглузді і нав’язливі ідеї мого дядька свариться вся родина. Ніхто не знає, як правильно вчинити

Думаю, що у всіх є родич чи знайомий, котрий вважає себе майстром на всі руки. Наша родина тут – не виняток. Мій батько має дуже ініціативного брата, дядька Славка.

Думаю, всі дивились у дитинстві мультик, у якому головний герой все ремонтував і майстрував, примовляючи, що й так зійде. Це якраз про дядька Славка. Сам по собі дядько Славко – добродушна і весела людина, але про ремонт чи техніку при ньому краще не розмовляти.

Ми живемо у невеликому містечку, про дядька Славка тут уже давно ходять легенди. Якось він дізнався, що його сусідці треба переробити ґанок. “Будинок уже старий, у ньому ще моя бабуся жила, – говорила сусідка, – треба робітників наймати, щоб повністю весь ґанок переробляли, бо він уже в дуже поганому стані”.

“Які робітники? Я сам тобі все зроблю”, – сказав дядько і взявся до роботи. Сусідка зраділа такій пропозиції, адже не доведеться витрачатися на робітників, тільки будматеріали купити і все.

Але вона рано зраділа. Цей горе-майстер зробив усе так, що ґанок довелося потім переробляти, купувати нові матеріали та оплачувати вже кваліфікованих робітників.

Наступна ситуація пов’язана із машиною дядька Славка. Він нікому не дає її лагодити, все робить виключно своїми руками. З машиною справи кращі, але все одно не обходиться без казусів.

Наприклад, якось він поїхав разом з моїм батьком на рибалку, а незадовго до цього він міняв колеса на машині. Приїхавши з риболовлі, батько розповів, що дорогою у них відпало колесо, бо дядько його не так закрутив.

Ще в його машині одну їх задніх дверок можна відчинити тільки зсередини, тому що він колись хотів змінити ручки на машині, спробував почати з задніх дверей, щось у нього не получилося і він вирішив, що і так зійде.

Попросила його якось бабуся підключити нову пральну машину. Думаю, не варто розповідати всіх подробиць, але той потоп, який влаштувала та сама пральна машина через неправильне підключення, ми допомагали бабусі ліквідовувати всією родиною.

Про новорічні ідеї дядька Славка теж можна писати анекдоти. Позаминулого Нового року його дружина запропонувала купити штучну ялинку. “Вона набагато красивіша, довговічніша, на багато років вистачить. Та й голки від неї не обсипатимуться”, – запропонувала вона.

“Зовсім з глузду з’їхала?!”, – Прокричав дядько Славко і сказав, що в його домі ніяких штучних ялинок ніколи не буде. Він завів свою машину і поїхав у ліс. Сказав, що він матиме найкращу ялинку, яка тільки може бути.

Ми прийшли до них у гості перед Новим роком і картина була наступна: у вітальні стояла пожовкла ялинка, на якій дощику було більше, ніж самих голок.

Тітка Марина, дружина дядька Славка, з невдоволеним обличчям сказала, що наступного року купить штучну ялинку, бо вже втомилася щоранку і щовечора прибирати голки з-під цієї незрозумілої краси.

Минулого року дядько Славко та тітка Марина запросили нас зустріти Новий рік у них удома. Тут також не обійшлося без пригод. Дядько знайшов на горищі стару електричну гірлянду, яку тітка Марина купила ще у своїй молодості.

Він вирішив, що така річ неодмінно має прикрашати його новорічну ялинку (вже, звичайно, штучну).

“Славку, її вже викинути треба, вона вже давно не працює”, – сказала тітка Марина.

“Ще чого! Зараз я все відремонтую”, – заявив дядько, не слухаючи наші прохання облишити цю справу. Він пішов у гараж, довго там порався, щось паяв, шукав якісь дроти.

Приблизно за годину він повернувся і з задоволеним обличчям намотав гірлянду на ялинку. Як тільки він вставив у розетку свій витвір, на загальний подив все було нормально.

Гірлянда світилася, але це тривало недовго. Думаю, там щось замкнуло і вдома вимкнулося світло, спрацював запобіжник. Добре, що все обійшлося, але гірлянда не горіла. Дядько Славко сказав, що в усьому винна штучна ялинка, на справжній ялинці такого б не сталося.

Всі вже добряче втомилися від його викрутасів і безглуздих ситуацій. Тому коли він зателефонував моєму батькові, щоб позичати грошей на новорічний сюрприз для всієї родини, то йому, звичайно, відмовив. У нього ще є погана звичка, він часто забуває повертати борги.

Повертає лише після того, як йому кілька разів про це нагадають. “Я для вас усіх стараюся, а ви навіть підтримати ніяк не хочете”, – почав ображатися він, коли ніхто не захотів допомогти йому з тим самим сюрпризом.

Як виявилось, він вирішив купити газовий мангал для барбекю, влаштувати новорічний пікнік. Ідея не сподобалася нікому. Витратити кілька тисяч гривень заради того, щоб посмажити кілька шматків м’яса – таке собі задоволення. Але пояснити це нашому  дядьку – завдання нелегке.

Я спробувала з ним спокійно поговорити та пояснити, що це нікому не потрібне. “Це дорого і не на часі. Люди копійку кожну зараз бережуть”, – намагалася я пояснити. “Тому я й вибрав газовий. Ви просто нічого не розумієте у святкуванні і, плюс, мангалом можна буде користуватися без світла!” — не вгавав дядько.

Загалом тепер він на всіх образився, вважає, що його ніхто не розуміє і не цінує. Каже, що краще він на Новий рік поїде на рибалку з ночівкою, ніж з нами зустрічати.

Тітка тепер переживає, що він справді так і зробить і вмовляє всіх дати йому гроші на цей безглуздий мангал, звісно, ніхто цього робити не хоче. Через це вже майже всі між собою пересварилися.

Здавалося б, така дрібниця, але такого ще не було, щоб перед Новим роком усі родичі не розмовляли між собою, а тим більше через таку нісенітницю. Ситуація, звичайно, безглузда, але я навіть не знаю, як тепер правильно вчинити.

You cannot copy content of this page