Доля часто грає з нами і ніколи неможливо дізнатися наперед, чим обернеться для нас той чи інший вчинок.
Ольга сиділа нерухомо, руки стискала так, що долоні горіли. Вона розтулила кулаки і подивилася на жінку в білому халаті. Слова її лікаря позбавили Ольгу останнього промінчика надії, підтвердивши найгірші очікування.
До неї долинали слова про те, що ніхто не візьметься за таку операцію. Якщо спробувати зробити її, можна зачепити важливі ділянки, а це незворотні наслідки, інвалідність.
— А хто я зараз? Що мені втрачати?
Лікар помітно нервувала, вона не розуміла байдужості жінки і намагалася умовити її на терапію. Але, пацієнтці потрібна була тільки операція. На інші варіанти вона була не згодна.
— Тоді, Вам допоможе тільки диво. Я не зможу Вас врятувати, — сказала лікар.
Ольга занурилася в свої думки і згадала давню подію, яка і була дивом.
У той час їй було всього якихось 20 років, вони відпочивали з подругою у неї за містом. Повертаючись далекою дорогою ввечері з гостей, дівчата йшли повз місцеве озеро. Ользі з незрозумілих причин ну дуже захотілося поглянути на нього. Подруга дивувалася такому незрозумілому спонтанному бажанню дівчини, і вмовляла сходити на озеро на наступний день при світлі дня. Але Ольгу якась невідома сила просто тягнула до водойми. І виявилося, що не випадково.
Варто було їй підійти трохи ближче до закутого в лід ставка, як вона почула крики про допомогу. Це була дівчинка, яка провалилася під лід. Ні секунди не вагаючись, Ольга кинулася рятувати дитину, відправивши подругу за підмогою.
Через деякий час, намагаючись згадати в подробицях всі події того зимового вечора, Ольга ніяк не могла второпати, як їй вдалося витягнути дівчинку на берег, адже раніше вона ніколи не бувала в таких ситуаціях.
Дуже скоро і допомога підійшла. Ольга довго розмовляла з дівчинкою. Їй було років 15 і звали її Анею.
Потім Ольга переїхала в інше місто. З подругою шляхи розійшлися, але, врятовану дівчинку Ольга пам’ятала завжди. Її переслідували сни і вона прокидалася в сльозах від страху. Минуло 20 років, але сни з Анею не покидали її рятівницю.
Слова лікаря повернули її зі спогадів:
— Ви будете проходити терапію?
Ольга відповіла, що їй потрібно подумати, взяла сумку і вийшла в коридор. Вона йшла повільно, швидкі кроки вже давалися з великими труднощами.
Так вона добралася додому. Як швидко біжить час. Зовсім недавно їй поставили діагноз і ось вже надії немає ніякої. Ольга відчувала, як з неї йде життя і розуміла, що їй потрібно тільки диво. Тільки одне заспокоювало жінку, що нікому сумувати за нею, коли все закінчиться. Заміж вона так і не вийшла, дітей не народила. Вона прийняла ліки, які їй прописали і лягла спати. У цю ніч їй снився дивний сон.
Вона знову бачила врятовану дівчинку. Аня була того ж віку і по-дорослому зосереджена. Вона просила Ольгу довіритися їй і обіцяла врятувати, говорила. що все буде добре. Вранці Ольга прокинулася, згадала сон, не повіривши в нього, розплакалася.
Через кілька днів їй зателефонували і повідомили хорошу новину. Це були просто чудова інформація. Приїхала дуже хороший фахівець з Німеччини, яка займається складними випадками і у неї є досвід оперування безнадійних хворих. Доктор дуже молода, але талановита. Всі її операції були успішними. А сама вона родом з України.
Ольга була якраз з безнадійних. Вона дуже хвилювалася, але в призначений час прийшла на прийом. У кабінеті вона побачила красиву, але дуже серйозну дівчину. Та дивилася пильно, ніби вивчаючи. Потім з’явилася Анна Борисівна.
— Мені потрібно дізнатися про Вас якомога більше.
Олин лікар розповів все про її хвороби. І тепер життя жінки знаходилася в руках цієї молодої і талановитої дівчини. Анна прочитала історію хвороби, відклала її в сторону і сказала:
– Ваш випадок дуже непростий. Але, подібну операцію я робила в Німеччині. Але, у Вас зовсім особливий випадок. Тут професіоналізму мало. Потрібно ще диво.
Ольга відповіла, що в такому випадку, шансів мало. За своє життя вона тільки одного разу бачила справжнє диво. Було це 20 років тому і тепер щось подібне дуже малоймовірно.
Коли Ольга та Анна залишилися в кабінеті удвох, доктор запитала:
— Що такого особливого сталося колись у Вашому житті і що Ви вважаєте дивом?
Ольга розповіла давню історію порятунку однієї дівчинки, яка тонула у ставку. Більше вона не бачила цю дівчинку, але Ольга щиро сподівалася, що з нею все добре. Анна Борисівна зблідла, в кабінеті запанувала тиша. Ольга нічого не могла зрозуміти, але порушити мовчання не зважилася.
— Ця дівчинка жива і у неї все в порядку.
Тут Ольга зрозуміла:
— Аня, так не буває! Це ти?
Анна Борисівна заплакала, підійшла до Ольги і опустилася на коліна. Як давно вона хотіла побачити свою рятівницю. Як давно хотіла подякувати за врятоване життя. Завдяки цьому, Анна стала доктором, щоб теж рятувати людей. І тепер у неї реальна можливість врятувати життя Ольги, як одного разу та врятувала її життя. Анна ще довго говорила, але Ольга від хвилювання нічого вже не розуміла, у неї закрутився світ.
Коли вона прокинулася і відкрила очі, поруч з нею сиділа Анна Борисівна, посміхалася і гладила Ользі руку. В голові була якась дивна легкість. Ольга поки нічого не могла зрозуміти:
— Зробили хімію?
Ні, Вам вона не потрібна. І операція теж більше не потрібна, тому що я її вже провела, – посміхнулася Анна. Це найуспішніша операція в моїй практиці.
Анна Борисівна змогла врятувати Ольгу, змогла створити диво у відповідь на диво двадцятирічної давності. Ольга плакала від щастя, що все позаду і тепер вона буде жити. Мабуть, сама доля постаралася звести їх знову разом.
Фото ілюстративне.
