Ми зустрічалися з Ігорем близько року. Я думала, що у нас серйозні стосунки, все чудово. Так, як я постійно зайнята була на роботі, то ніколи і не думала про те, що ми зустрічаємося тільки тоді, коли вигідно йому. Я думала, що він підлаштовується під мій графік, тим більше, що має бізнес.
А потім одного разу він приїхав до мене з ночівлею, він спав, а я прокинулася серед ночі. Дивлюся, прийшло повідомлення на телефон. Я взяла його телефон, щоб подивитися, що там. А там повідомлення від дружина зі словами, що вона хвилюється де він, адже вже два дні він не відповідає на дзвінки. І тут я прозріла. Невже він одружений?
Вночі розмовляти з ним не стала, розпочала нелегку розмову вранці. І так! Він мені зізнався, що 15 років у шлюбі є двоє дітей. Але кохає мене. З дружиною як сусіди – втім, все те ж, що зазвичай кажуть чоловіки у таких ситуаціях.
Я не стала його вислуховувати, одразу вказала на двері. Сказала, що все між нами закінчено. Він пішов, а за два дні приїхав з букетом квітів та дорогим браслетом. Показав свідоцтво про розлучення. Просив не робити поспішних кроків і прийняти його.
Я не могла цього зробити так просто. Надто довго він казав мені не правду.
Ще через кілька днів мені зателефонувала його дружина, мабуть знайшла мій номер у нього. Вона плакала мені в трубку і розповідала, як їй не приємно та прикро. А я плакала з іншого боку лінії, адже на мені була вина за те, що діти залишилися без батька, що ця жінка не має спокою у родині. Адже вона нічим цього не заслужила.
Колись так плакала моя мама. Вона дізналася, що у батька є інша на стороні. Просила її, щоб та залишила тата, щоб він повернувся до сім’ї, але та інша жінка не відступала. А тепер я опинилася на місці коханки, але я не мала наміру тримати його. Я розповіла правду дружині і попросила вибачення, адже сама не знала всієї правди. Запевнила, що більше з ним ніколи не зустрінусь.
Але ж Ігор не відступає. Щодня він у мене під під’їздом. Каже, що з дружиною у них давно не було ладу у стосунках і вони вже тричі розлучались, запевняє, що до неї повертатись не стане у будь якому випадку.
Я не знаю, що ж мені робити. Чужа сім’я то темний ліс і я не знаю, як там у них насправді. Ігора я люблю усією душею, але лиш тільки наближаюсь до нього, так чую заплаканий голос його дружини.
Як же мені бути. Де ж правда в цій ситуації?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – intermarium.news.
