… Тихенько дзвякнувши, дзвіночок сповістив Тамару, що хтось зайшов. Напевно, клієнт, а може, клієнтка.
У цій перукарні на тихій, тінистій вуличці Тамара працює не більше місяця. Перукарня була невеликою, але дуже затишною, обладнаною сучасно і зі смаком. Коли закінчився ремонт, Тамару запросив сюди працювати власник. Щоправда, йому довелося неабияк умовляти Тамару, і не просто умовляти!
Ніколи в житті вона не зможе забути, як все це сталося.
За матеріалами –“Є”.
У салоні, де вона тоді працювала, того дня було дуже багато відвідувачів, і до кінця дня Тамара неймовірно стомилася. До того ж у неї розболілася голова. Вона, вже почала збиратися додому, коли в її крісло сів припізнілий відвідувач, заявивши:
– Зробіть стрижку, та так, щоб дружина не впізнала!
– Навіщо? – втомлено поцікавилась Тамара. Від головного болю говорити не було сил.
– Ну, треба ж чимось її вразити! Ось вирішив, що стрижка допоможе в цьому! Знизавши плечима, Тамара сказала:
– У мене робочий день закінчився. Може, вас погодитися підстригти хтось інший, а до мене приходьте завтра.
Якщо не передумаєте, звісно.
– Ні, я хочу підстригтися саме у вас. І саме сьогодні.
– Нічим не можу допомогти. Вибачте, але я вже йду.
Але клієнт виявився настирливим, і зумів таки умовити її. Як же вона потім шкодувала про це!
Але тоді, перемагаючи власне небажання, взялася за роботу.
Через півгодини, оглянувши себе з усіх боків, чоловік, піднявшись з крісла, раптом гнівно насупив брови і невдоволено сказав:
– Казна що, а не стрижка! А ще казали про вас, як про чарівницю! Яка до біса чарівниця!
Такого Тамара ніяк не очікувала. Незважаючи на погане самопочуття, вона погодилася підстригти його, і раптом таке! Та як він сміє!
– Але ви ж самі просили …
– Я просив підстригти, а не спотворювати мене! – розійшовся не на жарт клієнт.
Від його незадоволеного тону голова розболілася просто нестерпно. Не слухаючи більше, Тамара швидко зібралася і, не взявши грошей за роботу, пішла додому.
Дорогою вона так і не змогла заспокоїтися. І чого він так розійшовся? Адже стрижка, яку вона зробила, і справді змінила чоловіка, але аж ніяк не в гірший бік. Чим же він був так незадоволений?
Заснути їй так і не вдалося. Вийшовши на кухню, Тамара заварила чаю задумалася. Таку негативну реакцію на свою роботу їй довелося побачити вперше. Зазвичай їй тільки дякували. У неї було море клієнтів, які ходили до неї суто за записом, і бажали стригтися лише у неї, і ні у кого більше! Невже, вона і справді зробила щось не так?
Питання про вибір професії перед Тамарою ніколи не стояло. Про те, що вона буде перукарем, Тамара знала з самого дитинства. Вона із задоволенням розчісувала волоссячко своїм лялькам і робила їм хитромудрі зачіски. Або підстригала якось по-особливому.
Коли вона підросла, об’єктами її експериментів з волоссям стали однокласники, що частенько викликало невдоволення і нарікання батьків. Та й кому б сподобалося, щоб дочка, наприклад, раптом відрізала косу і зробила коротеньку стрижку? Адже косу не повернеш! Хоча й визнавали, що стрижка, зроблена вмілими руками Тамари, була бездоганна і пасувала їхній дочці неймовірно.
І жіночі, і чоловічі зачіски вдавалися Тамарі однаково добре, але все ж чоловіків вона полюбляла стригти більше. Начебто, що ж особливого в чоловічій стрижці? Але Тамарі цей секрет, мабуть, був добре відомим, тому, що після стрижки чоловіки здивовано дивилися на себе в дзеркало. Недарма кажуть, що перукарська майстерність це — мистецтво.
– Мамо, чому не лягаєш? Ти чимось засмучена?
– Ні, Світланко, все гаразд! Іди, спи, мені просто чайку захотілося попити.
– А палиш навіщо? Ти ж ніби кинула? – Донька, підійшовши до неї, чмокнула Тамару в щоку і, схопивши зі столу печиво, шмигнула в кімнату.
Дійсно, Тамара дала слово кинути і цілий тиждень не поверталася до цієї звички, і ось зірвалася. Все через того клієнта! Ні, вона рішуче не розуміла, що могло так розлютити його.
Зітхнувши, Тамара подивилася услід дочці. Зовсім доросла вже її Світланка, скоро шістнадцять стукне. Як швидко летить час! Начебто вчора заміж виходила, дочку на руках гойдала. А прожили вони з чоловіком зовсім нічого, десь близько двох років. Після розлучення він буквально відразу одружився знову і благополучно забув про їхнє з Свєткою існування.
Тамара ж так і залишилася одна.
На ранок, підходячи до свого салону, вона ще здалеку примітила припаркований неподалік від входу великий чорний автомобіль. Тамара була вкрай здивована, коли з нього вийшов вчорашній незадоволений клієнт з великим букетом у руках і рушив їй назустріч.
– Тамаро! Я хочу вибачитися перед вами! Ви дуже хороший перукар, повірте мені, я не хотів вас образити.
Простягаючи їй букет, чоловік загородив їй дорогу. Ось це так! Накричав на неї вчора ні за що, ні про що і не хотів образити!
– Та я не ображаюся на вас, не потрібно було всього цього! – вказала вона на квіти, намагаючись обійти чоловік.
– Зачекайте, Тамаро! Я хочу поговорити з вами. Приділіть мені кілька хвилин. Будь ласка!
Тамара, насмішкувато глянувши на нього, не втрималася від шпильки:
– Вашій дружині сподобалася стрижка, раз ви так кардинально поміняли свою думку про мої скромні здібності?
– Дружина?! Ви взагалі нічого не зрозуміли! Мені треба було дізнатись не тільки, як ви працюєте, але і який у вас характер. Для мене дуже важливо, що ви вмієте поводитися стримано з незадоволеними клієнтами.
– Для чого вам ці експерименти? Я через вас не спала всю ніч!
– Тому я й хочу все пояснити. Можу я запросити вас на каву?
– Зараз у мене починається робочий день, я не можу відлучатися. Хіба тільки в перерву або після роботи. – Повагавшись, неохоче погодилася Тамара.
– Якщо чесно, ввечері мені зручніше. Буду чекати вас на цьому місці, в машині. Чашка кави виявилася щільною вечерею в літньому кафе. Тамара, з апетитом з’ївши відбивну зі смаженою картоплею, взялася за млинці. Клієнт, який назвався Олександром Андрійовичем, вечеряв мовчки, не починаючи розмови. Навіщо ж він запросив її? Адже ясно, що не для того, щоб нагодувати. Якщо вже на те пішло, то вона і сама в змозі заплатити за свою вечерю. Порушивши мовчання, Тамара вирішила запитати:
– Що ви хотіли сказати? Адже ви не просто так запросили мене?
Олександр Андрійович заговорив:
– Розумієте, Тамаро, я відкриваю перукарню. Ця справа для мене нова і невідома, а я пристойно витратився. Вийшло непогано, але район нелюдний, не центральний, і мені потрібен майстер екстра-класу, щоб перукарня користувалася успіхом. А ви мені здаєтеся саме такою людиною. Адже ви вмієте все, чи не так? Я правий?
Ось воно що! А вона вже грішним ділом подумала, що це до неї, як до жінки, у нього виник раптом інтерес. Вік підходящий, він старший за неї десь на п’ять-шість років. А могла б вона сподобатися йому як жінка? Чому ні? Тому, що вони тепер все молоденьких воліють. А що в них хорошого, в молоденьких? Ні уявлення ні про що ні, ні розмови.
– Тамаро, чому ви мовчите? Якщо вам не підходить моя пропозиція, ви так і скажіть. А якщо підходить, обговоримо ваші заробітки.
Усміхнувшись своїм, таким недоречним думкам, Тамара сказала:
– Мені треба подумати, Олександре Андрійовичу, щоб прийняти рішення. Хоча, якщо чесно, в салоні я дуже втомлююся. І не стільки від клієнтів, скільки від усього іншого. Так що за пропозицію спасибі.
– Скільки вам потрібно часу, щоб вирішити?
– Максимум тиждень.
– Згоден. – Порившись у барсетці, Олександр Андрійович дістав візитку і простягнув Тамарі
– Буду чекати з нетерпінням дзвінка від вас. Давайте, я покажу вам, де це. Нам якраз по дорозі.
Перукарня їй сподобалася, але ще більше сподобалася вуличка, на якій вона була розташована. Аж надто затишна, вся в зелені. Але, згадавши минулу безсонну ніч, Тамара не стала поспішати погоджуватися. Треба витримати «фасон». У неї є цілий тиждень, щоб остаточно визначитись.
Рівно за тиждень Тамара подзвонила і дала свою згоду.
… Дзвіночок на двері мелодійно дзенькнув, сповіщаючи про те, що прийшов черговий клієнт. Всі люди хочуть бути красивими. І Тамара щаслива, що може їм у цьому допомогти. Хіба цього замало? Звісно, хотілося б і іншого, від чого її серце забилося б швидше і радісніше. Що ж, цілком може бути і так, що дзвіночок колись сповістить її і про це.
Автор – Лідія ПОДІЛЬСЬКА.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.
