Мій чоловік зараз сидить вдома за станом здоров’я. З’явилися негаразди зі спиною. Чи то продуло на роботі, чи перенервував сильно. Ходить до нас спеціаліст, але поки легше не стає. У нього таке вже було якось, жаль його.
І ось саме у цей момент дзвонить йому свекруха. Говорить, що їй дрова привезли, необхідно їх наколоти, а потім скласти. І це незважаючи на те, що вона дзвонила 3 дні тому, і чудово знає, що її син по квартирі ледь пересувається. Як не вчасно поїхав брат чоловіка в інше місто у справах!
Незрозуміло… Чи вона забула про його стан, чи просто їй так було зручно. Ось про його стан вона не запитала, а зажадала, щоб чоловік швидше приїхав, і вирішив усі справи з її дровами!
Він сидить, не може телефон утримати, а вона його просить про таке. Я взяла телефон у чоловіка, і спробувала пояснити свекрусі ситуацію, ще сказала, що їй доведеться когось іншого найняти для цієї справи. А вона мені відповідає: “Ось ніхто мені не допомагає навіть на старості років, дожила!”. Я їй запропонувала, щоб вона знайшла когось для допомоги з дровами, а ми тому самі заплатимо. Я почала трохи вже закипати, пояснюючи їй, що ніхто не застрахований від того, що сталось з її сином.
У результаті з нею ми до консенсусу не дійшли. Почала родичка голосити, що синам на старості років геть не потрібна і слухавку поклала. ну а через три години мені сусід телефонує і просить терміново приїхати бо мамі чоловіка геть не добре. Лежить і поворухнутись не може. Кидаю я все і лечу туди замовивши авто за всі гроші світу, бо інакше ж не доїдеш у те село.
Приїжджаю, а мама чоловіка увімкнувши ліхтар дрова пилою ріже. І так гарно у неї все те виходить, прям любо глянути і помічники не потрібні. Вжик, вжик і колоди летять у різні боки.
Я у двір захожу а вона не знаю куди ту пилу діти.
— А син де? Чого допомагати не приїхав. Я рухатись не можу а він відлежується.
Я мовчки розвернулась і додому поїхала тією ж машиною. Чоловіку одразу все розповіла зі сльозами на очах.
А мама чоловіка не кається. Уже за годину брат незадоволений набрав, мовляв чого мамі у поміч не стали, а приїхали поглянули, як старенька сама ледь рухається і поїхали.
От що цим людям довести? Як? І хороша ж вона жінка, а от з тими дровами прямо буря на порожньому місці.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
Популярні статті
- Мій чоловік любив гроші моєї родини, на які дуже надіявся, не відаючи, що мій тато буде настільки категоричним.
- Я не кохав своєї дружини, коли одружувався з нею. Звичайно, мені хотілося в свої сорок років мати біля себе жінку, яку я буду обожнювати, любити та піклуватися про неї. Але такої не було, не зустрічалося на моєму шляху
- Нещодавно я застала свого сина на вулиці в обіймах якоїсь панянки, він подарував їй букет квітів, а ще ніжно ніжно тулив до себе. Я одразу зрозуміла, що то не просто знайома. Син не бачив мене, але ж тепер я все знаю
- Коли я зрозуміла нарешті що саме мені намагаються донести, то просто застрибала від щастя по кімнаті. Квартира. Власна квартира у столиці, двокімнатна.. Люди добрі, хіба ж таке буває. щоб от так ні з того ні з сього. Знала б я чим для моєї сім’ї скінчиться усе, ніколи б не погодилась успадкувати її
- Приїхала я вчергове до доньки на гостину, заходжу в дім, і від здивування слова мовити не можу. Донька посміхається, запитує. чи подобається мені обновка, розповідає де шукали, скільки зусиль коштувало, аби доставити і змонтувати, а у мене у скронях прямо дзвони гудуть. думала одразу з порогу розвернутись і їхати додому, але того разу змовчала все ж