fbpx

Через три години після нашої неприємної розмови телефонує сусід і повідомляє, що матері чоловіка геть недобре стало. Кидаю все і лечу до свекрухи. Наймаю машину за всі гроші світу, бо інакше ж у село увечері не заїдеш просто. Приїжджаю, захожу у двір і бачу картину від якої дар мови втрачаю начисто

Мій чоловік зараз сидить вдома за станом здоров’я. З’явилися негаразди зі спиною. Чи то продуло на роботі, чи перенервував сильно. Ходить до нас спеціаліст, але поки легше не стає. У нього таке вже було якось, жаль його.

І ось саме у цей момент дзвонить йому свекруха. Говорить, що їй дрова привезли, необхідно їх наколоти, а потім скласти. І це незважаючи на те, що вона дзвонила 3 ​​дні тому, і чудово знає, що її син по квартирі ледь пересувається. Як не вчасно поїхав брат чоловіка в інше місто у справах!

Незрозуміло… Чи вона забула про його стан, чи просто їй так було зручно. Ось про його стан вона не запитала, а зажадала, щоб чоловік швидше приїхав, і вирішив усі справи з її дровами!

Він сидить, не може телефон утримати, а вона його просить про таке. Я взяла телефон у чоловіка, і спробувала пояснити свекрусі ситуацію, ще сказала, що їй доведеться когось іншого найняти для цієї справи. А вона мені відповідає: “Ось ніхто мені не допомагає навіть на старості років, дожила!”. Я їй запропонувала, щоб вона знайшла когось для допомоги з дровами, а ми тому самі заплатимо. Я почала трохи вже закипати, пояснюючи їй, що ніхто не застрахований від того, що сталось з її сином.

У результаті з нею ми до консенсусу не дійшли. Почала родичка голосити, що синам на старості років геть не потрібна і слухавку поклала. ну а через три години мені сусід телефонує і просить терміново приїхати бо мамі чоловіка геть не добре. Лежить і поворухнутись не може. Кидаю я все і лечу туди замовивши авто за всі гроші світу, бо інакше ж не доїдеш у те село.

Приїжджаю, а мама чоловіка увімкнувши ліхтар дрова пилою ріже. І так гарно у неї все те виходить, прям любо глянути і помічники не потрібні. Вжик, вжик і колоди летять у різні боки.

Я у двір захожу а вона не знаю куди ту пилу діти.

— А син де? Чого допомагати не приїхав. Я рухатись не можу а він відлежується.

Я мовчки розвернулась і додому поїхала тією ж машиною. Чоловіку одразу все розповіла зі сльозами на очах.

А мама чоловіка не кається. Уже за годину брат незадоволений набрав, мовляв чого мамі у поміч не стали, а приїхали поглянули, як старенька сама ледь рухається і поїхали.

От що цим людям довести? Як? І хороша ж вона жінка, а от з тими дровами прямо буря на порожньому місці.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page