Ось уже чотири роки як я стала мамою. Звичайно, що материнство – найпрекрасніше, що трапилося зі мною. Я дуже люблю свого синочка і намагаюся віддавати йому всю свою любов і турботу. Мій малюк трохи хворобливий. Загалом з ним все гаразд, але він дуже часто нездужає. Взимку постійно хапає якісь болячки. А влітку реагує на цвітіння трав. Навіть не знаю, в кого він такий вдався! Начебто і з харчуванням все нормально, і корисна їжа постійно, а нездужає більше інших! Всі ці проблеми даються мені нелегко. Ми буквально не вилазимо зі стаціонару! Місяць – два вдома, і знову в стаціонар!
У зв’язку з цим, мені довелося звільнитися з роботи після закінчення відпустки по догляду за малим. Як я можу ходити на роботу, якщо він постійно потребує стаціонару? Хто з ним на огляди їздити буде? Хто буде доглядати? А брати постійно лікарняний – не варіант. Який начальник буде погоджуватися на те, що співробітниця весь час не ходить на роботу? Загалом, я вирішила, що не вийду на роботу, а буду з сином.
Спочатку мій чоловік поставився до цього абсолютно спокійно. Чому б і ні, якщо у дитини проблеми? Не йому ж з малюком кататися, та на огляди ходити? Так і жили – чоловік працював, я сиділа вдома. І все б добре, але останнім часом справи пішли не дуже добре. У чоловіка почалися неприємності на роботі, зарплату затримують. Природно, що чоловік постійно не в настрої і засмучений. Я його прекрасно розумію, але навіщо зганяти ці емоції на мені? Наче я винна в чомусь?
Справа в тому, що мій чоловік почав дорікати мені в тому, що я не працюю! Уявляєте? Наче я сиджу вдома з власної примхи! Я що, не хочу працювати? Так склалися обставини, і він це прекрасно знає! Так ні ж, він говорить, що мені зручно використовувати проблеми дитини, і ледарювати! Як так можна говорити власній дружині?!
А недавно ми посварилися вкотре. Самі розумієте, що у нас почалися фінансові проблеми. Грошей не вистачає, а стільки треба платити за все! І за комунальні платежі, і на їжу, ще й дитина знову з зле почувається! Ну, слово за слово і почалася суперечка! Я сказала, що треба більше заробляти, чоловік розізлився. Сказав, що я сиджу у нього на шиї, і що він втомився тягнути нас сам! Ви уявіть тільки! Яка нахабність – «сиджу на шиї»! Що це означає? Як у нього язик тільки повернувся таке мені сказати ?! Хіба він не повинен відповідати за свою сім’ю, як чоловік? Мене просто вивели з себе ці слова! Просто не знаю, що і сказати! Я такого не очікувала від нього!
Як мені вирішити цю ситуацію? Як пояснити чоловікові, що я хотіла б працювати, але не можу? Чому він мені не вірить? Або не брати його слова близько до серця, хай вирішує проблему з грошима сам.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
Популярні статті
- Ну а що я мала робити? Стоять вони навпроти мене і аж світяться обоє щастям. Прямо при ньому казати: ” Доню схаменись, куди ти свою голову сунеш?”. Мені виховання такого зробити не дозволяє та й він ніби хлопець непоганий
- Є такі люди, які в місті просто не можуть жити, все на них тисне, нема чим дихати, нема на чому оку спинитися. Я саме така людина і хочу вам розказати, як я колись давно їхала в місто за «женихом» та мало не втратила сім’ю і себе
- — Краще б ти не дарувала мені ніякої квартири, – сказала донька захлипавшись. – Більше негараздів після твого подарунку ніж радості в моєму житті.
- Принесла я чоловіку отой судок і як було, на постіль перед ним поклала: “Або кажи щось свої мамі, або відвозь назад у село. Я вже більше не можу такого терпіти, ну скільки ж можна?”
- Заїхали мої племінники і наче перші тижні лиш до всього приглядалися і характеру не показували, а потім потроху-потроху вже я почала розуміти, що я в своєму домі не ґаздиня. Не там стала, не там сіла, не те з’їла. А я ж за собою бачу, що я все гірше до ліжка гнуся