fbpx

Чоловік раптово прийшов до мене в офіс. З’явився він у робочому одязі, брудний у мазуті. Всі колеги дивилися і здивовано перезирались осторонь. А я готова була крізь землю піти

Не можу знайти місця. Сором і почуття провини не дають мені спокою.

Цих почуттів я не можу позбутися протягом п’яти років. Саме тоді я вдруге вийшла заміж. Чоловіка я дуже люблю. Хоча коли я виходила заміж, весь світ був проти нас. Перше заміжжя для мене закінчилося не надто добре. Після нього я думала, що ніколи більше не повірю чоловікам. Моє сімейне життя було дуже складним. Чоловік постійно стрибав у гречку і заливав за комі. Одного дня прийшов край моєму терпінню і я пішла.

Два роки я була в гордій самотності і не хотіла стосунків, доки не зустріла свого другого чоловіка. Я поспішала на позачергове засідання і впіймала гарну яму на дорозі. До мене підійшов чоловік і просто допоміг мені. Він викликав евакуатор та доставив мою машину на СТО.

Через кілька днів він стояв у мене під офісом із величезним букетом квітів. Чоловік мені сподобався. Хоча на той час я вже мала статус і непогану зарплату, а він був простим робітником у дорожній службі. Але мене цей факт не збентежив. За півроку мій обранець влаштувався на металургійне виробництво, але статус робітника не змінив. Мене діймали сумніви щодо наших відносин. Адже в душі він мені дуже подобався, але мене дуже хвилювало, що ж скажуть оточуючі. Через два роки, любов взяла гору і ми одружилися.

Зараз я щаслива у шлюбі вже три роки. Із попереднім одруженням це просто не можна порівнювати. Що мене засмучує, то це його пасивність. Мій чоловік не хоче розвиватися і підійматись кар’єрними сходами. Його цілком влаштовує його статус. Він вважає, що живе добре. Всім знайомим сказала, що мій чоловік працює директором на фірмі. Всі ці роки ця байка проходила, а ось недавно все відкрилося.

Чоловік раптово прийшов до мене в офіс. З’явився він у робочому одязі, брудний у мазуті. Всі колеги дивилися і здивовано перезирались осторонь. А я готова була крізь землю піти.

Я його буквально виставила за двері. Ледь не плакала і попросила більше ніколи не соромити мене.

Коли я повернулась додому його речей не було. Він не брав слухавку і я просто не знала куди він подався.

Через знайому передав, що не хоче більше ставити мене в незручне становище. Віднині я вільна і мого статусу нічого не заплямує.

Як же ж мені його тепер повернути? як довести що я його люблю? Чи це вже просто не можливо?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – intermarium.news.

You cannot copy content of this page