Дев’ять років тому я вийшла заміж. Спочатку ми жили на орендованій квартирі. А потім сім років тому ми купили квартиру в іпотеку. Купили ми гарну двокімнатну квартиру.
Гроші на перший внесок нам давали наші батьки: і свекруха, і мої батьки. Спочатку все було нормально, а потім ми з чоловіком перестали розуміти одне одного та подали на розлучення.
На той момент нашій доньці було лише півтора роки. Непорозуміння почались в основному через свекруху. Мій чоловік запропонував під час розлучення, що він свою частку в квартирі оформить на мене за рахунок аліментів. Але я була з цим не згодна: я ж була в декреті. На які б гроші я жила з дочкою до того моменту, поки б не вийшла на роботу?
Моя мати теж була проти цього.
– Не треба на це погоджуватися! Давай ми просто гроші віддамо за його частку. А іпотеку ми з батьком тобі допомагатимемо платити, доки ти на роботу вийдеш.
Ми з чоловіком розлучились, оформили всі потрібні папери.
Суд зобов’язав чоловіка платити аліменти: і мені, і доньці. Чоловік зрадів тому, що отримав таку велику суму грошей і одразу ж купив собі машину.
Цілий рік він прожив разом зі своєю мамою, а потім знову одружився.
— Яка ж у мене гарна невістка! Я так рада! Хоч із другою дружиною моєму синові пощастило! Батьки дружини будинок подарував їм на весілля! У будинку вже все є! Ну і що, що друга дружина старша за мого сина на дев’ять років? Нічого тут такого, ще й дитина є від першого шлюбу! Головне, що дружина нормальна, адекватна! – говорила всім моя свекруха.
Але прожити зі своєю адекватною дружиною мій чоловік зміг лише півтора роки. Я впевнена, що й тут не обійшлося без слів та дій моєї свекрухи.
І ось тепер свекруха згадує на чім світ стоїть обох: і першу невістку, і другу.
— Як же не пощастило моєму синочку з дружинами! Такі добрі на початку, а потім он як вчинили з ним.
Вгадайте, що потім вигадала моя свекруха? Вона вирішила, що її улюблений син повинен повернутися до мене.
Чому вона так вирішила?
А тому, поки її син був одружений вдруге, у житті моєї свекрухи з’явився чоловік. Залицяльник свекрухи зробив ремонт у її квартирі, возив свекруху на море і возив її на роботу на машині.
Її влаштовувало таке життя. А повернення сина зруйнувало всі плани свекрухи. Ось свекруха й вирішила, що треба зберегти своє особисте щастя. А це можна було зробити лише єдиним шляхом: повернувши свого сина першій дружині.
Можете сміятись і не вірити, але вони до мене вдвох прийшли ніби як свататись, чи що. Колишній чоловік узяв на руки доньку і з усіх сил робив вигляд люблячого татусика. Дитина з радістю гралась з “дядечком” і ніяк не могла зрозуміти, чому ж його потрібно кликати “татком” адже до того вона його і не бачила. Свекруха ж була солодшою за мед. Стелила так м’яко, і солоденько так співала, що можна було тільки вчитись так перевтілюватись.
Скільки я компліментів вислухала. Подивилась я на цей увесь цирк, послухала, посміялась і вказала колишнім знайомим на двері.
— Подумай, – дивиться в очі колишній чоловік, – Тобі самій дитину ростити. Це не так легко, як ти собі думаєш…
— Давай не будемо, а? Думати мені ніколи, шановний – я працювати повинна і дитину виховувати. Немає у мене часу на роздуми – діяти потрібно. Щомісячно шість тисяч за іпотеку, дві тисячі батькам за ті гроші що вони тобі виплатили. І ще потрібно їсти одягатись нам з донькою і комунальні платити. Де вже мені тут думати. Але знаєш, що найпрекрасніше? Я кручусь, як білка в колесі, інколи сплю по дві години, але ніколи у мене в душі не було такого спокою і умиротворіння, як зараз. Так, що шукай, друже, третю дружину.
Відтоді ні дзвінка ні повідомлення. Пішли син з мамою на “кращі села”.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
