Так, це приємно, коли тебе вітають друзі і бажають всього найкращого, але чому я маю брехати, що я святкую? Щоб не викликати співчуття чи я просто не хочу виглядати дивно?
Що ж на мене тисне? Може те, що за кілька місяців до Нового року всі інформаційні ресурси переповнені тим, як правильно святкувати аби не образити Кролика. Люди! Кролика?! Що Кролик хоче бачити на столі, як Кролик хоче аби ви були одягнені, які подарунки Кролик хоче аби ви дарували один одному… Господи! Таке враження, що світ скаженіє, а я маю так само кивати головою і бігти цілувати Кроликові хвіст?
Я не святкувала Новий рік: мені не подобається чекати 12 ночі і притьмом ковтати бульбашки з попелом від бажання, не подобається те, що мені всі мої сорок років вбалмошують в голову «Як новий рік зустрінеш – так його й проведеш», пригадую, як мама злилася на мене:
– Ти чого вдома в піжамі? Цілий рік так проведеш!
А я хочу так, в піжамі, в комфорті і без головного болю зранку. Мені не потрібен тазик олів’є аби нагодувати свою родину, не потрібно рубати ялинку аби мої діти усміхалися, не потрібно тягнути їх до родичів, щоб відчувати себе родиною чи потрібними. Не потрібно говорити знайомим слова, які я не хочу казати, не хочу вітати людей, яких ледве терплю на роботі.
Я щасливо сплю кожного року ще з 10 години, поки верески і салюти не будять мене.
О, я не нав’язую вам, що святкувати не треба – радійте, коли хочете. Але я не хочу прикидатися, що мені це подобається і я понад усе шаную це свято.
Почався новий місяць зими, він буде різним для різних людей, не залежно від того чи ви дотрималися всіх забобон, традицій, ритуалів і звичок. Бажання не здійснюються самі від себе, якщо не працювати для їх здійснення. Не усунуться перешкоди, а, може, їх буде ще й більше до вашої мрії. Якщо ви не вірите в себе, то Кролик вам нічим не зарадить…
Фото Ярослава Романюка