Чую у двері хтось подзвонив іду відчиняти, а онук мене обганяє. Думала сам відчинити хоче, а він починає таке робити, що я ногами в землю вростаю. І тут я зрозуміла все. Так, ось, як невісточка моя робила увесь час? Ось тобі і “зайнята”.
П’ять років тому мій син одружився. Неля у мене дуже хороша невістка, я саме про таку і мріяла. ніколи тобі слова кривого не скаже, господиня хороша, та й розмову завжди підтримує.
Спочатку, правда, були у нас дрібні непорозуміння. але з часом усе владналось. Ми звикли одне до одного, та й син завжди на боці дружини, то я вже й мовчу.
А нещодавно вона попросила мене з онуком посидіти. раніше я ніколи із ним на довго не залишалась. а це у них справи були важливі із дитям ніяк то я й погодилась. Все ж кілька годин часу виділити можу, то ж онук.
Так от. Саме коли у мене онук був у двері подзвонили. Я доки встала, іду відчиняти двері, а онук мене обганяє і починає одягатись. Я дивлюсь на нього здивовано, а він накинув куртку, узяв свій рюкзачок, черевички натяг і каже:
— Бабусю, а ми тільки прийшли, чи вже йдемо?
Я здивовано на нього дивлюсь і питаю:
— А ти чого таке запитуєш? Що сам не знаєш?
Він дивиться на мене і видає:
— Ну як? Ти будеш із гостями чай пити, чи треба щоб вони пішли.
І тут у мене все в голові до купи склалось.
Коли я до невістки із сином на гостину заходила, то дуже часто от так у дверях уже із невісткою перетиналась. Вона була зібрана і саме із малим у двері. а тут я:
— Ой, мамо, ви? я поспішаю. Нас на гостину запрошено, біжу бужу, бо малий поки зібрався.
І тут же слухавку бере і перед кимось вибачається. То я собі три слова запитаю, як справи і що там у них, та й додому повертаюсь. Тепер тільки тоді до них і можу потрапити, як син удома. Уже із ним зідзвонююсь і запитує. чи є вони та й іду. Бо як невістка, то завжди вона от так біжить кудись.
Дивлюсь на онука свого і повільно по стіні сповзаю. то ось у чому суть. Вони бігом одягаються і роблять вигляд. що йдуть кудись, аби я до них на гостину не зайшла?
Коли син і невістка прийшли, я звісно запитала, що то було, але вона перекрутила усе, перевела на іншу тему.
А мені так прикро. Хто ж так робить? Чим я таке заслужила?
Невістка ж друга доня. Що я вже й на чай зайти не можу раз у день? Так важко зі свекрухою погомоніти, прямо аж такі спектаклі треба розігравати?
І що? Тепер лиш коли син удома до них іти, чи як?
А ви до невісток своїх теж не приходите, якщо сина вдома немає?
Ольга Т.
Головна картинка ілюстративна.
