Хрещену маму в народі ще називають нанашкою, маточкою, а хрещеного батька – нанашком, батечком. Найперша їхня місія — брати участь у таїнстві хрещення немовляти. Але нині нерідко запрошені на цю «роль» й самі не знають, що воно таке і до чого зобов’язує. Тому ми й звернулися до ужгородського православного священика о.Сергія.
Отче, скажіть, будь ласка, в якому віці краще хрестити дитину?
— Церква наполягає на хрещенні дитини відразу після народження. Цим з неї знімається першородний гріх, вона стає члeном Церкви Христової, і уся церковна спільнота починає молитися за новохрещеного. До того ж після святого хрещення одразу звершується й друге таїнство — миропомазання.
Однак якщо за певних обставин у батьків не було можливості охрестити малюка, то це можна зробити у будь-якому віці. У моїй практиці був навіть хлопчина, який прийшов на хрещення у 28 років. Людина сама дійшла до розуміння, що не можна жити без духовної благодаті.
Скільки хрещених батьків може мати одна дитина?
— Одного хрещеного батька та маму. Але чи не в кожному селі, або місті щодо цього є свої традиції. Проте церковними канонами такого не передбачено. Це ніби по селах одну й ту ж саму пісню співають по-різному.
Який саме обов’язок лягає на хрещених батьків?
— Не лише носити подарунки на дні народження, а дещо більше — навчити дитину істинній вірі, аби росла духовно багатою. Тож головним обов’язком хрещених батьків є християнське виховання малюка — навчити молитов «Отче наш», «Вірую», «Богородицю» тощо. Хрещені батьки мають «вести» дитину бодай до 18 років. А от годувати, одягати та піклуватися про здоров’я — це обов’язок батьків, які народили дітей.
Нині все більше батьків запрошують священиків здійснити таїнство хрещення вдома. Воно має таку ж силу, як у храмі?
— Таїнство хрещення можна проводити як у храмі, так і вдома, але лише священиком. Власне, воно має однакову силу. Це пов’язано, у першу чергу, з тим, що хрещення відбувається у більшості випадків одразу після народження і маля ще дуже слабке.
Кого можна запрошувати бути хрещеними для своєї дитини і хто не може бути в цьому «титулі»?
— На жаль, у сучасному світі дедалі більше людей беруть за кумів тих, хто щось може дати дитині (йдеться про матеріальні цінності), не думаючи про духовне. Проте всі ми знаємо, чим це може закінчитись. Але обов’язковими вимогами для тих, кого запрошують стати хрещеними батьками для дитини, мають бути сповідування віри, приналежність до Церкви та благочестиве життя за євангельським вченням. Хрещеними дитини не можуть бути її рідні батьки, чоловік і жінка одночасно для одної дитини, пcихічно хвoрі люди, малолітні, а також ченці або черниці. В усіх інших випадках перш за все потрібно керуватися мотивами корисності для морального виховання дитини, а не матеріального.
Кажуть, що не можна відмовлятися від кумівства…
— Це — марновірство. Насамперед ви маєте усвідомлювати, що хрещені батьки несуть відповідальність перед Господом за своїх хрещеників. Тож якщо не відчуваєте в собі сил піклуватися про внутрішній стан дитини, її християнське виховання, молитися за неї, то краще все-таки відмовитися від пропозиції.
Якщо хрещені батьки не виправдали надій та ведуть аморальний спосіб життя, чи можна їх, так би мовити, переобрати?
— Жодні обставини поведінки хрещених батьків не є приводом для повторного хрещення. На істинність і благодатність таїнства не впливають гріхи ні хрещених, ні рідних батьків дитини. Щодо відмови від спілкування з хрещеними, то його можна припинити через певні обставини. Причиною може бути, до прикладу, відступництво від віри або неблагочестивий спосіб життя, що саме по собі вже вказує на невиконання обов’язків духовного батька по відношенню до хрещеника. Духовний союз, котрий був засвідчений у таїнстві хрещення, в таких випадках вважається скасованим.
Чи можна бути хресною у дитини своєї куми?
— Можна. Хресні батьки — духовні наставники дитини. Якщо ваша кума вважає, що ви достойні бути хрещеною, то чому б ні.
На 40-й день життя немовляти мати повинна принести його у храм. Звідки це?
— 40-денний термін, після якого жінка-породiлля разом із немовлям приходять до храму, є давнім церковним звичаєм, встановленим за прикладом і на згадку про принесення до Єрусалимського храму Богонемовляти Ісуса Богородицею. За канонами Святої Церкви, робиться це по закінченні тілеcного очищення матері після пoлoгів та вслід за хрещенням дитини. Під час приходу до храму здійснюється воцерковлення дитини. Хлопчика священик заносить в олтар, а дівчинку благословляє перед іконою Божої Матері. Священик разом із матір’ю, яка стоїть поруч, читає особливі молитви, в яких приносить подяку Богові та закликає на неї Його ласку. І мати, і дитина отримують благословення від священика. Мати — на добродійне життя, немовля — на тілeсне та духовне зростання. З цього дня жінка вже може відвідувати богослужіння та причащатися. До цього часу вона не має права входити до храму (від народження дитини), навіть бути у ньому присутньою під час хрестин власної дитини.
За матеріалами: zakarpattya.net
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook
