fbpx
Історії з життя
Чи не можемо поділити будинок, який заповів мені батько. Ми зараз живемо всі разом, я, чоловік, син і моя мама. І це мене не радує!

Мама моя вийшла заміж в 19 років, кохала майбутнього чоловіка неймовірно, в 20 стала матір’ю донечки(Аліни), сяк-так жили (в плані сімейного благополуччя), у фінансовому ж – ні від кого не залежали. Через якийсь час розлучилися, їх селище потрапило під знесення і, вона ж була прописана у чоловіка, отримала квартиру.

Коли старшій доні(Аліні) було 11, з’явився у них ще син (від того ж колишнього чоловіка). Сяк-так тягнула, працювала на заводі, виховувала дітей, з чоловіком так і не зійшлися… Коли синові було 4 роки зустріла іншого чоловіка, відразу дізналася, що при надії від нього, чоловік не горів бажанням знову стати батьком (вже була від першого шлюбу доросла донька 20 років, з дружиною розлучений).

Коли батько дитини зрозумів, що моя матір робити нічого не збирається, почав їздити, дарувати квіти і т.д. Мама була неприступна, але через деякий час погодилася переїхати до нього. З’явилася на світ ще одна донька (я), серце чоловіка розтануло, тому що це була його маленька копія. На той момент старша донька(Аліна) вже пішла жити до майбутнього чоловіка (так, так в 16 років). І тут всі дізналися, що вона при надії, гучного весілля не було, розписалися-посиділи з батьками.

Мама вирішила віддати молодій сім’ї свою квартиру, жили ніби нормально, поки мама не дізналася, що борг за квартиру величезний. Прийшла і просто прогнала Аліну з 5-ти місячним онуком на вулицю. Вони орендували квартиру, але дуже скоро не стало Аліниного батька і вона успадкувала від нього житлоплощу. А мама зі мною, братом і моїм татом жили окремо.

У 2001 році мама продала свою квартиру і купила братові будинок, з татом вони на той момент вже не дуже добре жили. І посилаючись на те, що в новому будинку треба робити ремонт, переїхала туди разом з дітьми. Я дуже любила тата і була до нього прив’язана, тому жила тиждень там, тиждень там, потім вже не згадаю як, але так вийшло, що я залишилася жити з татом.

Жилося нам добре, дружно, тато ні в чому мені намагався не відмовляти, наскільки вистачало його скромного заробітку. Потім він занедужав, погано стали ходити ноги, влітку 2009 року він міг пересуватися тільки по дому, потім зовсім зліг, мама переїхала до нас. Брат був в армії, сестра на той момент зі своїм чоловіком «втратила» і свою квартиру, і квартиру чоловіка, яка дісталася йому від його дядька і жила з сином в будинку брата (з чоловіком вони вже розійшлися).

Мама швидко зайнялася оформленням дарчої, щоб татова старша донька не зазіхнула на спадщину. Будинок був подарований татом мені в 14 років (листопад). У лютому мені стукнуло 15, а в березні тата не стало…

У травні я вперше закохалася. Можливо, втрата батька на мені так відбилася, може, просто вік прийшов, не знаю. Але наші стосунки були зовсім не дитячі (хоча мені 15, йому майже 18). Ми буквально через кілька місяців почали жити разом (і так, батьки не були проти, а нам тільки це і потрібно було), спочатку у мене з моєю мамою, потім у нього з його батьками. Все добре (і мені здавалося, нормально), батьки допомагають, він працює, я ще в школі вчилася (Господи, чому так!)

У травні почали зустрічатися, влітку – жити, березні-квітні я дізналася, що при надії. Довго боялася сказати мамі, і тільки на терміні 10 тижнів його мама прийшла до моєї (як вона думала, обговорити весілля), але у моєї навіть це питання не стояло, на наступний день мене повезли в огляд. Я мовчки пройшла всі процедури. Я чомусь думала, що ні, так треба, мама сказала… Це, напевно, останній раз я так думала, більше я маму не слухала.

З тим хлопцем ми через деякий час розлучилися. Потім був ще один, а потім ще, мені здається, я просто не хотіла жити з мамою і тому жила з ними. У 18 мені сказали, що я не зможу більше стати матір’ю! Я хлопця кинула, кинула університет, гуляла!

Потім гуляли в компанії і чоловік (33 роки) каже: «Хто буде моєю дружиною?» Ну я візьми, та й ляпни, що я. Жарт жартом, але я так і залишилася у нього жити. Без любові, просто так було зручно. Прожили ми рік, і у мене зав’язалися стосунки з його сусідом. Так ми прожили ще рік, з сусідом таємно зустрічалися. Потім я зійшлася офіційно з “сусідом”, живемо вже майже п’ять років, моєму золотому синочку вже майже три, все чудово, і все як хотілося, але. У нас постало питання з приводу де ж нам жити.

У нього немає можливості мене кудись привести, хоча у мами будинок, у тата будинок (вони розлучені), але ми пожили вже і там, і там, ні вже, спасибі. І я подумала, якщо вже будинок тата оформлений на мене, значить, і розпорядитися я ним можу як хочу. Він великий, але недоглянутий, валиться, за 12 років, що немає тата, там нічого не робилося. Матір у мене не надто любить чистоту, це я можу сказати без докорів сумління, сумніваюся, що вона хоч раз пил в будинку витерла. З нею взагалі жити не варіант. І просто попросити її з дому, я теж не можу.

І ось я кажу, що продаю будинок для того, щоб купити менший, але в кращому стані. Мама нехай йде жити до брата чи до сестри. Але сімейна рада вирішила, що раз ти – молодша, значить, мама повинна залишитися з тобою. А якщо ти не хочеш жити з мамою, то продавай будинок і купуй окреме житло собі, і окреме мамі.

Але цих грошей реально не вистачить, та й чому тільки я повинна переживати про її старість, адже житло отримали всі троє, тим більше, що я будинок отримала від тата, сестра свою квартиру від свого тата, а ось братові дала мама конкретно своє. Але він каже, що їм нікуди взяти маму (живуть удвох з дружиною) тому всі кімнати зайняті товаром (у них свій інтернет-магазин). Та й теж якось нечесно виходить, якщо я навіть віддам половину грошей з продажу будинку мамі, вона собі купить якусь квартиру, а потім у разі чого знову це ділити на трьох?

Загалом, я розгублена, і не знаю, як мені далі робити. Ставати ворогами з родичами я не хочу, а полюбовно вирішити не виходить. Ми зараз живемо всі разом, я, чоловік, син і моя мама. І це мене не радує! Вона мене дорікає тим, що «я їм з її тарілки, п’ю з її чашки». Я так більше не хочу!

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

facebook