fbpx
Історії з життя
Днями зустрічалася з подругою. Вона приголомшила мене своїми новинами. Прийшла така, сіла за стіл на кухні і в очі не дивиться. Я вже придумала собі казна-чого, але й вигадати не могла того, що саме почую. Я аж сіла. У вухах зашуміло, мало свідомість не втратила

Днями зустрічалася з подругою. Вона приголомшила мене своїми новинами. Прийшла така, сіла за стіл на кухні і в очі не дивиться. Я вже придумала собі казна-чого, але й вигадати не могла того, що саме почую. Я аж сіла. У вухах зашуміло, мало свідомість не втратила.

Кілька хвилин я просто сиділа і дивилася на неї, не зводячи очей. Як можна так чинити зі своїми подругами ?! Невже у людей немає нічого святого в житті ?! Всі ці питання по колу проносилися в моїй голові. Скільки таких випадків відбувалося зі знайомими. Але я і подумати не могла, що і сама можу опинитися в подібній ситуації. Подруга повідомила. що при надії від мого ж чоловіка.

Коли прийшла до тями, вона все ще сиділа на моїй кухні. Я зізналася сама собі, що просто так ситуація не пройде повз. Зажадала від неї пояснення, навіщо до мене прийшла. Так вона ще й розплакалася. Ні, ну ви уявляєте ?!

Коротше, мій чоловік відмовився визнавати, що це його дитина, і заборонив їй до нього взагалі приходити. Так ця красуня вирішила, що мені найбільше потрібно її рятувати і прийшла до мене просити поради, як далі бути і що робити. Ну, з кожною хвилиною, прямо цікавіше стає! Мало того, що влізла мені в душу і наговорила казна чого, так я повинна повірити просто її словам?!

Вона після таких моїх слів у сльози, мовляв вона з усією душею до кращої подруги за порадою, а я таке їй наговорила. Ще й заявила що вся наша родина її зрадила.

Після цієї розмови з нетерпінням чекала чоловіка з роботи. Він ще, як на зло, затримався знову в той вечір. Поки чекала, стала згадувати подібні ситуації і затримками, і зрозуміла, що він давненько вже походжає наліво. І куди тільки мої очі дивилися весь цей час ?! Начебто і не дитина, а виходить, що елементарне пропустила.

Коли він прийшов, я не стала церемонитися, і задала питання:

—Як давно і скільки таких вже у нього?

Він навіть не розгубився, і відразу зрозумів, про що мова! На його обличчі була повна байдужість до всього що відбувається незворушно так сказав, що моя подружка не рахує уже чоловіків, тому у нього немає ніяких зобов’язань перед нею.

Але ж мова йде не про його зобов’язання перед подругою! Мова про зобов’язання переді мною! Але він цього навіть не розуміє!

Тепер я в роздумах, що з усім цим робити. Чи варто мені узагалі приймати участь у вирішенні цієї ситуації, або нехай самі вирішують те, що заварили? Чоловік все ж попросив у мене вибачення і сказав, що більше цього не повториться з подругою. у мене від цього уточнення аж мурахи по спині побігли.

От тепер стою і думаю, що робити: збирати речі і тікати від такого чоловіка, чи заплющити очі і далі жити, як вареник у маслі, але з каменем на душі?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page