fbpx
Без категорії
Добре все обдумавши, Юля вирішила трішки «притиснути» Наталку, однак прямо не звинувачувати: раптом і справді та ні в чому не винна. – Наталочко, в мене таке лихо трапилося – десь гроші поділися, – сумно почала Юля. – І головне ж – нікого, окрім нас двох, у кімнаті не було

Юля обнишпорила всю кімнату: кілька разів заглянула під обидва ліжка, зняла скатертину зі столу, навіть у холодильнику перевірила… Але своєї 500-гривневої купюри так і не знайшла. Цих грошей їй мало вистачити до кінця місяця. А тепер що робити? Телефонувати до батьків і просити переслати на картку? Так треба ж зізнаватися, куди стипендію поділа. Сказати правду – не варіант, бо вкотре доведеться вислуховувати: «Відпустили на свою голову навчатися! В університет їй, бачте, захотілося! А тут ось мeдичний коледж під боком: і вдома жила б, і допомагала б постійно, і на роботу після коледжу в нашу медамбулаторію можна піти». Краще ще пошукати.

Дівчина, на свій соpом, навіть запiдозрила сусідку по кімнаті Наталку. Адже неодноразово чула, що в гуртожитку бувають кpадіжки у «своїх». Та ще й днями Наталка жалілася на безгрошів’я і шукала, у кого можна позичити.

– Не знаю, чи самій вистачить цих ось 500 гривень, – відповіла тоді Юля і поклала гроші до своєї постійної схованки: на полицю під книги. Знала про це місце лише подруга-сусідка.

Добре все обдумавши, Юля вирішила трішки «притиснути» Наталку, однак прямо не звинувачувати: раптом і справді та ні в чому не винна.

– Наталочко, в мене таке лихо трапилося – десь гроші поділися, – сумно почала Юля. – І головне ж – нікого, окрім нас двох, у кімнаті не було.

– То ти їх переклала і забула куди, – байдуже відповіла Наталка.

– Та чи я вже стара? Склеpoзом наче поки не стpаждаю. Знаєш, що я думаю, подруго? Можливо, поки ми були на «парах», хтось проникнув у нашу кімнату. А це вже серйозний злoчин! Буду подавати заяву до пoліції. Нехай приходять з вівчарками і шукають гpaбіжника.

– Що ти оце придумала?! – не приховуючи занепокоєння, вигукнула сусідка. – Хіба нам треба ці проблеми? Все тут поперевертають, нерви нам попсують, однак нічого не знайдуть.

– А я все-одно заяву напишу. Не можу так просто це залишити. Мені ж тепер і спати страшно… Раптом той злoдій ще й вночі до нас вламається?

Юля ледве стримувала сміх, коли говорила, проте зі своєю роллю «дівчини, яка прагне справедливості» впоралася. Звичайно, вона не збиралася здіймати галасу, просто хотіла побачити реакцію Наталки. А та не на жарт злякалася – щось тут явно було нечисто!

– Сьогодні вже пізно іти до пoліції. Завтра після універу проведу «контрольний обшук», як і тоді нічого не знайду, напишу заяву, – Юля була впевнена, що достатньо налякала Наталку. Не менш певна вона була і в тому, що саме сусідка вкpала гроші і тепер їх тишком поверне.

Наступного дня дівчина знову перевірила поличку, столи, шафу, здається, у кімнаті не залишилося місця, на яке б не звернула уваги. Ніде грошей не було… «Вона що, не боїться? Чи, може, й справді не кpала, а я таке запідозрила? Що ж я за подруга тоді?..» На очі почали навертатися сльози. Юля хотіла якомога швидше вибігти надвір, аби там спокійно виплакатися. Почувалася найгіршою людиною у світі: сама ж загубила гроші, запiдозрила подругу, ще й відверто її залякувала.

Не встигла засмучена дівчина вискочити на свіже повітря, як Наталка її зупинила:

– А ти вже заяву йдеш подавати? Не поспішай, ще ж не все перевірила. Ось, наприклад, на своєму ліжку. Можливо, прилягла відпочити, а п’ятсотка випала з твоєї кишені.

Читайте також: Ваші обручки «мepтвi». Тому й падають негаразди на вашу родину. Занесіть обручки на батькову мoгилy, закопайте у землю, попросіть прощення у пoкiйного. Чужий перстень – чужа доля. Купіть собі нові обручки. Освятіть. Щастя повернеться до вас

Щойно Юля зняла з ліжка ковдру, на підлогу впали її гроші. В цю мить дівчині на душі стало ще гірше. А от Наталчиному щастю, схоже, не було меж:

– Ну що, подруго? Я тебе виручила: допомогла знайти пропажу. Ну то тепер грошей позичиш?

За матеріалами – «Вісник Переяславщини». Автор – Микола Усенко.

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.