fbpx
Історії з життя
— Доки я тут знайду роботу, – вмовляв чоловік, – Ти там купу грошей заробиш. Чоловіки там нікому не потрібні, а ти і покоївкою зможеш влаштуватись і доглядати за старенькими. А діти не такі уже й малі у нас, твоя мама доглянути зможе. А тільки я стану на ноги, ти одразу ж додому повернешся

— Доки я тут знайду роботу, – вмовляв чоловік, – Ти там купу грошей заробиш. Чоловіки там нікому не потрібні, а ти і покоївкою зможеш влаштуватись і доглядати за старенькими. А діти не такі уже й малі у нас, твоя мама доглянути зможе. А тільки я стану на ноги, ти одразу ж додому повернешся.

У нашій родині годувальником завжди був чоловік. Я, звичайно, теж працюю, але у чоловіка зарплата завжди була набагато вище. Він будував успішну кар’єру. Ми змогли купити власну квартиру, взяли машину в кредит. У нас двоє синів. Старшому вісім, молодшому п’ять. До недавнього часу я вважала своє життя ідеальним.

Але кілька місяців тому компанія, де працював чоловік, збанкрутувала. Чоловік потрапив під скорочення. Почав заливати стрес. Не те, щоб до зелених чоловічиків, але постійно то в гараж з друзями, то на рибалку. У нас були деякі заощадження, але вони танули. Почались непорозуміння. Я вимагала, щоб він знайшов нову роботу, а він сердився і говорив, що в його віці складно кудись влаштуватися. Хоча йому всього сорок.

І ось одного разу він прийшов із зустрічі з друзями, трохи веселеньким. Сказав, що мені треба поїхати на заробітки. Один друг розповів, як його дружина їздила за кордон і заробляла там хороші, за нашими мірками, гроші.

Я розлютилася, звичайно. Це ж його звільнили, а у мене є робота. Ось нехай він і їде на заробітки, якщо так хочеться. Чоловік мені на це сказав, що чоловікам за кордоном працювати дуже складно. Беруть тільки на найважчу роботу, якщо немає кваліфікації. А жіночі руки там цінуються. Я можу, наприклад, влаштуватися покоївкою або доглядати за недужими чи літніми людьми. Йому ж їхати не вигідно.

Я дивилася на чоловіка і не впізнавала його. У моїх очах він завжди був опорою. Чому мій годувальник раптово хоче, аби я заробляла гроші, та ще казна-де?

Зрозумійте правильно, я не сиджу у чоловіка на шиї. Навпаки, я зараз тягну на собі всю сім’ю. Як я просто візьму і поїду кудись? Тим більше що у нас маленькі діти. Їм потрібна мама. Чоловік же говорить, що діти вже не такі й маленькі. Він з ними впорається, та й бабуся (моя мама) догляне. Тобто, він вже самостійно розробив цілий план. А чи потрібно це мені, його не хвилює.

Взагалі я не проти ідеї спробувати щось нове, побачити іншу країну, та ще грошей підзаробити. Але, як мінімум для цього, мені доведеться звільнятися. А що, якщо ідея не вигорить і ми обидва залишимося без роботи? Крім того, одній їхати лячно.

Врешті, я сказала, що якщо їхати, то разом. Чула, сімейним парам за кордоном навіть простіше влаштуватися на роботу. Але чоловік ні в яку. Каже, що він затребуваний у своїй країні і рано чи пізно знайде роботу. Але насправді він тільки заливає за комір і ніяку роботу не шукає. А я повинна горбатитися, та ще й дітей кинути. Але ідея в голові уже засіла, хоч і усвідомлюю, що щось тут не чисто.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

facebook