fbpx

Доню, ти як до цього допустила. Скільки ти сюди сил своїх вклала. А навіщо? Для чого? Для кого? Я щойно зі свахою говорила. Так не правильно, доню

Із Сергієм ми зустрічалися 3 роки, після чого він запропонував мені жити разом, тобто з його батьками. Після весілля я стала «не такою» у всьому.

Свекруха постійно скаржилася синові на мене: «Чому вона не знайде собі роботи, а тільки сидить вдома», «Вона почала працювати і тепер не стежить за будинком».

Якось у неділю ми хотіли виспатися, але Клара Павлівна зайшла і почала питати, чого ми досі не встали.

Чоловік попросив її дати нам спокій, але вона обурилась на таку реакцію.

– Я з ранку вже стільки справ переробила, а ви прохолоджуєтесь. Поки я тут господиня, всі житимуть за єдиним графіком.

Більше чоловік того терпіти не міг, і ввечері почав шукати квартиру на оренду. Ціни були високими, але нічого не вдієш.

І знаєте, щойно ми переїхали, все налагодилося.

Згодом ми знайшли ділянку під забудову, але для придбання не вистачало кілька тисяч. Довелося звернутися до батьків чоловіка. Мого тата не стало, коли я була ще зовсім маленькою, а мама живе в селі і виховує двох моїх молодших братів.

Ми розпочали будівництво: фундамент, стіни, вікна, дах. І одного разу я знаходжу документи, де написано, що ця ділянка оформлена… на мою свекруху.

Я була в ауті. Почала розпитувати чоловіка, що це таке, а він спокійно пояснив:

– Так зроблено лише тому, що батьки дали нам гроші та допомогли купити ділянку. Але ти не хвилюйся, потім вони на нас перепишуть.

Я була настільки вражена, що ми навіть мало не роз’їхалися.

Але через кілька днів я дізнаюся, що при надії. Я зраділа цій новині, адже давно мріяла стати мамою.

Дізнавшись про це, Клара Павлівна почала ледь не щодня гостювати в нашому будинку. А потім дзвонила та бурчала, що ми не приїжджаємо у гості. Коли я помирилася з чоловіком, то пояснила, що часто спілкуватися з його батьками не хочу.

Після виписки батьки чоловіка приїхали подивитися на онучку. Посиділи, поговорили, розійшлися. Але не все так просто.

Тепер щодня мені почали дзвонити та запрошувати у гості, щоб пограти з онукою. Мені ці концерти набридли, і я вивалила їм правду:

— Просто дайте нам зараз спокійно пожити. У нас багато турбот. Як усе налагодиться, ми навідуватимемося до вас частіше.

Але свекруха не зрозуміла моїх слів. Зрештою… Свекруха зателефонувала моїй мамі, яка взагалі не була в курсі позичених грошей, і сказала, що їй потрібно терміново поговорити «про дітей».

Коли ж мама після гостини у моєї свекрухи приїхала до нас, мало не плакала:

— Доню, так теж не можна, – говорила мені, – ти про що собі думаєш? Скажи, а ти знала, що сваха вважає себе і тільки себе власницею цього дому. Вона мені так прямо і сказала що живете ви тут тільки з її ласки і тільки. Доню, ти як до цього допустила. Скільки ти сюди сил своїх вклала. А навіщо? Для чого? Для кого?

Того дня я зібрала речі поїхала з мамою у батьківський дім. Коли чоловік запитав, що я собі надумала, то я пояснила все що відбулось і сказала, що повернусь тільки, якщо побачу що наш дім таки наш.

Ми знову орендуємо квартиру. свекруха не виконала своєї обіцянки. Сказати, що чоловік був здивований – нічого не сказати. Від своїх рідних він такого явно не очікува.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page