Уся ця історія розпочалася з появи сина. До цього все було нормально, тихо і мирно. Семен та Сніжана жили з батьками чоловіка у величезному будинку. Стосунки з батьками були бездоганними. Свекруха любила невістку — добру, турботливу та працьовиту. Коли Сніжана дізналася, що вона при надії, батьки купили все для майбутнього онука. З нетерпінням чекали того дня, коли у їхньому домі з’явиться малеча.
І ось довгоочікуваний момент настав. Побачивши, що у блакитнооких, русявих батьків народилася кароока, чорнява дитина, свекри різко змінили ставлення до невістки.
Вони були впевнені, що дитина не їх сина. Навіть згадали, що невістка одна їздила до санаторію. «Ось там і довідпочивалася», – казали батьки своєму синові.
Коли капризувала дитина, здіймати галас: «Та заспокой вже свою дитину». З наголосом на свою.
Пекло наступало, коли Семен йшов на роботу. Якими словами тільки не обкладали невістку свекри. Семен вмовляв дружину: «Потерпи трохи. Вони перебісяться, а я точно знаю, що син мій».
В один із таких робочих днів Сніжана не витримала, зібрала сина і пішла жити до мами. А чоловікові відправила повідомлення: «Я більше до вашого дому не повернуся».
Семенові нічого не залишалося, як увечері зібрати свої речі та переїхати до тещі. За два тижні Семен зі Сніжаною винайняли квартиру.
Свекри якось дивно заспокоїлися, почали приходити в гості. Поп’ють чаю, спитають, як живуть молоді та йдуть. Сніжана і цьому була рада, краще поганий мир, ніж добра сварка.
Секрет лояльності свекрів відкрився через пару місяців. У неділю прийшов свекор із урочисто-загадковим виглядом. Мовчки пройшов на кухню і демонстративно дістав із кишені папір:
— Ось, дивись сину, яку ти змію пригрів! Я зробив тест і переконався, що цей малий мені не онук. Нуль відсотків спорідненості. А ти нам не вірив. Збирай речі, поїхали додому.
— Не може такого бути! – Сніжана вражено вивчала папірець. Семен мовчав. Його батько наполягав, щоб син збирав речі.
— Якщо ти мені не віриш, — сказала Сніжана чоловікові, — я погоджуюся на розлучення.
— Стривай, яке розлучення? — відійшов від почутого Семен. — Може, сина підмінили у пологовому?
— Не могли його підмінити, він завжди був зі мною.
— Значить, нагуляний, — вставив своє слово свекор.
Семен випроводив батька додому: «Ми у своїй сім’ї самі розберемося». Але напруга між подружжям трималася цілий день. Наступного дня Сніжана зателефонувала мамі та розповіла останні новини.
— Тю, — сказала мама. — Якщо ти впевнена, що дитина Семена, то зроби тест між ними.
Так і вчинили. Отримавши результат, Сніжана радила чоловікові не показувати його батькам, але він був налаштований рішуче.
Приїхав до батьків, вони радісно зустріли сина: «Вирішив кинути свою пройду? Де речі? Що, забереш пізніше?».
Семен дістав із кишені папірець, в якому було написано, що син Семена:
— Тату, ти не там шукав підстави. Я ж казав, що це моя дитина, не лізьте. А от, як ви тепер житимете з мамою, тату… – Семен виділив голосом слово «тато».
Після з’ясування стосунків, свекор зі свекрухою помирилися, а через півроку помирилися всі. Але Сніжана так і не погодилася переїхати до будинку свекрухи.
Фото ілюстративне.
