fbpx
Дозвілля
Друзі, вірю в силу Фейсбуку!: “Я шукаю маму! Можливо, мене вкрали, коли мені було півтора року і батьки теж мене шукають”

В’ячеслав шукає родичів з 17 років. Хлопець зробив відео і виклав його в соцмережі, в надії, що хоч хтось згадає історію ледь не пoмeрлoї взимку на морозі дитини.

Маленького хлопчика в пальто і у синій в’язаній шапочці з помпоном знайшли в під’їзді житлового будинку незадовго до Нового року – 25 грудня 1992 року. Малюк був один – наляканий, голодний, змерзлий. Де мама, з якої він квартири або як опинився в під’їзді, хлопчик пояснити не міг – йому було всього півтора року. Будинок №26 по Червоношкільній набережній в Харкові – місце, де почалася історія В’ячеслава Ілика, пише “kp.ua“.

“Я шукаю своїх батьків з 17 років, у мене є тільки акт про знайдену дитину. Це був 1992 рік. У мене були вiдмороженi кінцівки рук і ніг”, – згадує чоловік.

За понад 10 років пошуків В’ячеслав перебрав багато версій про причини, за якими він виявився зовсім один в чужій хаті і без батьків. Каже, головне, що зрозумів – зла на них не тримає, всі образи відпустив і зараз дуже хоче познайомитися з сім’єю.

“Можливо, мене вкрали, коли мені було півтора року і мої батьки ось уже 25 років теж мене шукають. Можливо, вони мене самі залишили в під’їзді будинку, але, не дивлячись на мої поневіряння по інтернатах, я зміг їх пробачити. Напевно, вони хороші люди, просто тоді так склалися обставини. Я дуже хочу їх побачити … “, – зізнається Ілик.

В’ячеслав каже, що для нього важлива будь-яка інформація – навіть якщо просто хтось чув історію про знайденого хлопчика в під’їзді багатоповерхівки в 1992 році, він буде радий її почути і, можливо, знайти ниточку до сім’ї або розуміння того, що могло статися в той грудневий день.

Читайте також: Кожній мамі потрібно це знати! Роздрукуйте цю інформацію і розмістіть на видному місці

You cannot copy content of this page