Дитину треба привчати до музики навіть всупереч її бажанню. Таку думку висловила сьогодні на своїй лекції Тетяна Чернігівська, один з найавторитетніших вчених в області нейронауки.
Доктор біологічних наук, професор СПбДУ вважає, що якщо мозок людини умовно назвати м’язом, то як раз кращою для неї гантелею буде музика. Зі сцени Петербурзької філармонії ця думка звучить особливо переконливо. Кореспондент Артем Шаріпов перейнявся ідеєю, пише “lifedeeper“.
– Вони зіграються.
Зіграються, немов досвідчені музиканти. Тетяна Чернігівська порівнює роботу мозку з джазовою імпровізацією. Схожим чином, трохи хаотично, без підготовленої партитури, поводяться нейрони мозку, коли намагаються вирішити проблему. Відмінний комплімент людині. У кожному з нас грає Джон Колтрейн або Майлз Девіз.
– Джаз!
Треба, якщо не грати, то хоча б слухати джаз. Складна музика для людини корисна.
ТЕТЯНА ЧЕРНІГІВСЬКА, доктор біологічних наук:
«Це відноситься до складної музики, не до класики. Справа не в цьому, це не повинна бути легенька музика. Це як з читанням, можна читати журнал, а можна Шопенгауера».
Слухати складну музику одна справа, інша – зуміти розібратися в законах і правилах музики. Це тільки піде на користь. А дітей, звичайно, на думку Тетяни Володимирівни, треба змушувати займатися музичним мистецтвом. Нехай дитина не стане генієм і не буде збирати зали і стадіони, головне, що музика зробить мозок досконалішим. Скажімо, музичні навички непомітно допоможуть в розвитку письма.
ТЕТЯНА ЧЕРНІГІВСЬКА, доктор біологічних наук:
«Людина, яка починає займатися музикою, змушена почати звертати увагу на маленькі штучки, тривалість тощо, це тонка настройка. Коли вона буде писати – це спрацює».
Від музики більше користі, ніж шкоди. Саме мозок відповідає на головне питання, яка музика вважається хорошою – складна музика.
