fbpx

Два тижні назад донька принесла додому два величезні пакети одягом, з дуже дорогим одягом, я б сказала

Минуло вже чотири роки з моменту мого розлучення з чоловіком, маємо спільну донечку, якій нещодавно виповнилося 13 років. Спілкуванню Алінки з батьком я ніколи не перешкоджала, бо щиро вважала, що наші стосунки з Андрієм не повинні впливати на ставлення доньки до батька.

Мене ніколи не насторожував той момент, що Алінка залишається ночувати у батька, я навіть тішилася тому, що змогла пересилити своє бажання розповісти їй правду і не налаштовувати її проти Андрія, та останнім часом доня вже не на день до батька бігає, а може залишитися і на тиждень. Спочатку я намагалася не перейматися цим, але бачу, що причини для хвилювання все ж є і ось чому.

Річ у тім, що я дуже кохала Андрія і він був для мене буквально всім та зовсім випадково я дізналася, що це не зовсім взаємно. Історія досить банальна – знайшла чек на придбання золотої прикраси, чекала на подарунок, але даремно. Почала більш прискіпливо приглядатися і дуже швидко відкрилася правда. Андрій вже рік зустрічався з колегою по роботі і у них кохання. Так я залишилася сама з донькою і розбитим серцем.

Я дуже старалася робити все, щоб донька не відчула, що нас зрадили. Працювала на двох роботах, про батька відгукувалася стримано, їх зустрічам не перешкоджала.

Я дуже багато часу намагалася проводити з донькою, допомагала їй з домашкою, вчила з нею вірші, писала твори – робила все, щоб вона не почувалася самотньою, попри те, що працювала, як віл і одна з робіт була у нічну зміну, хоч і віддалено. Я думала, що Алінка бачить і цінує мої зусилля.

Але за цей рік, коли Андрій вирішив знову стати відчутною частиною життя доньки, я почуваюся якоюсь непотрібною. Останні місяці він почав дуже активно спілкуватися з нею і, як на мене, у цьому йому допомогла його нова дружина.

Ельвіра не може мати діток і мені поздавалося, що вона вирішила замінити мене у цій ролі.

Два тижні назад Аліна принесла додому два величезні пакети одягом, з дуже дорогим одягом, я б сказала. Вона мені розповіла, що це Ельвіра для неї вибрала і подарувала. Очі доні світилися радістю, бо ж якій дівчинці не сподобається такий подарунок. Тоді я промовчала, хоч мене це трохи зачепило. Не сам подарунок, звісно, а реакція доньки, але й це ще не кінець…

Минулого тижня я побачила на сторінці доньки у соцмережах фотографію, де була і Ельвіра, і Андрій, і Алінка. Донька підписала світлину – “з мамою і татом”. Уявляєте?

Я не знаю як описати те, що я відчула, просто не знаю.

І тепер кожнісінький день, коли доня йде до батька, я відчуваю щось таке, ніби в мене забирають останній шматочок щастя.

Я намагаюся більше розмовляти з нею, проводити більше часу, дивитись разом серіали, готувати улюблені десерти, але, здається, вона завжди обирає батька, і я не знаю, що мені з цим робити. Чи просто відпустити ситуації, чи поговорити з донькою? Я от думаю, чи була б такою доброю Ельвіра, якби мала свої дітей?

You cannot copy content of this page